Характеристика ноздрёва план: 1)дом, деревня; 2)портрет(разговор о мёртвых душах, чем кончается; отношение к крепостным)?

Ноздрев — персонаж поэмы н. в. гоголя  образ н. представляет тип «разбитного малого» , кутилы, ибо н. всякий раз попадает в : либо его выводят из зала жандармы, либо выталкивают свои же приятели, либо он напивается в буфете. н. также охоч до женского пола, он не прочь «попользоваться насчет клубнички» (он завсегдатай провинциальных театров и поклонник актрис, его детей воспитывает «смазливая нянька») . главная страсть н. — «нагадить ближнему» : н. распускал небылицы, расстраивал свадьбу, но по-прежнему почитал себя приятелем того, кому нагадил. страсть н. общечеловеческая, не зависит ни от чина, ни от веса в обществе. по гоголю, подобно н. , гадит человек «с благородной наружностью, со звездой на груди» («и нагадит так, как простой коллежский регистратор») . фамилия н. — метонимия носа (происходит абсурдное двойное отделение: ноздрей от носа, носа — от тела). портрет н. также построен на метонимии лица и согласуется с его метонимической фамилией: «возвращался домой он иногда с одной только бакенбардой, и то довольно жидкой. но здоровые и полные щеки его так хорошо были сотворены и вмещали в себе столько растительной силы, что бакенбарды скоро вырастали вновь, еще даже лучше прежних» . вещи вокруг н. тождественны его хвастливой и азартной натуре. с одной стороны, они иллюстрируют хаотичность н. , с другой — его гигантские претензии и страсть к преувеличениям. в доме н. все заляпано краской: мужики белят стены. н. показывает чичикову и мижуеву конюшню, где стой ла в основном пустые; пруд, где раньше, по словам н. , «водилась рыба такой величины, что два человека с трудом вытаскивали штуку» ; псарню с густопсовыми и чистопсовыми, «наводившими изумление крепостью черных мясов» ; поле, где н. ловил зайца-русака за задние ноги. кабинет н. отражает его воинственный дух: вместо книг по стенам висят сабли, ружья, турецкие кинжалы, на одном из которых по ошибке было вырезано: «мастер савелий сибиряков» (алогизм гоголя подчеркивает абсурдность вранья н.) . даже блохи в доме н. , всю ночь кусавшие чичикова, как и н. , «пребойкие насекомые» . энергичный, деятельный дух н. , в противоположность праздности манилова, тем не менее лишен внутреннего содержания, абсурден и в конечном счете так же мертв. н. меняет все, что угодно: ружья, собак, лошадей, шарманку — не ради выгоды, а ради самого процесса. четыре дня, не выходя из дому, н. подбирает крапленую колоду, «на которую можно было бы понадеяться, как на верного друга» . н. — шулер, он подпаивает чичикова мадерой и рябиновкой с запахом сивухи, чтобы обыграть в карты. играя с чичиковым в шашки, н. ухитряется обшлагом рукава халата продвинуть шашки в . если манилов заботится о «деликатных» деталях, собакевич — о целом, то н. пренебрегает тем и другим. еда у н. выражает его бесшабашный дух: «кое-что и пригорело, кое-что и вовсе не сварилось. видно, что повар руководствовался более каким-то вдохновеньем и клал первое, что попадалось под руку < > перец … капусту, пичкал молоко, ветчину, горох — словом, катай-валяй, было бы горячо, а вкус какой-нибудь, верно, выйдет» . н. импульсивен и гневлив. в пьяном виде н. сечет розгами помещика максимова, собирается с дюжих слуг побить чичикова. н. способен одновременно хвалить и ругать, не стесняясь в выражениях: «голову ставлю, что   , «… ведь ты большой мошенник   ежели бы я был твоим начальником, я бы тебя повесил на первом дереве» (о чичикове) ; «…это просто жидомор» (о собакевиче) . н. — инициатор скандала вокруг «мертвых душ» , он первым выдал тайну чичикова на у губернатора, после чего «посреди котильона он сел на пол и стал хватать за полы танцующих» . н. в разговоре с чиновниками подтвердил, будто чичиков — шпион, еще в школе был фискалом, что он печатает фальшивые ассигнации и что к его дому на ночь поставили караул, но чичиков за одну ночь все ассигнации переменил на настоящие, что он, н. , чичикову похитить губернаторскую дочку и пр.

ответ: пропоную дібрати такі цитати до образу климка:

    бідність: "климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій кириловій діжурці"; " удвох з дядьком кирилом, вiдколи осиротiв. жили вони в

залiзничному барацi при самiсiньких колiях".

    працелюбність, жага до знань: "найбільша радість климка - покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано".

    успіхи в навчанні: "ільки з письма інколи мав "посередньо".

    вимушена самостійність, здатність у такому малому віці самостійно доглядати за собою: " їсти, прибрати в хаті, випрати одежину - він умів і сам". 

    доброта, співчутливість: "климко видлубав у кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пеляну, а сам швидко пішов геть".

    самовідданість: ", напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги", "а зараз треба мені назад, мене там ждуть…".

объяснение:

ответ:

по-справжньому величним був життєвий і творчий шлях лесі українки — видатної української письменниці. на її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки.

леся українка (лариса петрівна косач) народилася 25 лютого 1871 р. у новограді-волинському. вплив родини на неї, як і на кожну людину, важко переоцінити, її мати була відомою на той час письменницею, писала свої твори під псевдонімом олена пчілка; батько лесі був юристом. родина косачів спілкувалася чи не з усією тодішньою українською інтелігенцією. люди, які оточували майбутню письменницю, назавше сформували у ній високе почуття мистецтва, розвинутись її природному таланту. вони прищепили дівчинці прагнення до знань та любов до батьківщини. з родиною лесі українки спілкувалися драматург та корифей українського театру м. старицький, відомий музикант м. лисенко; видатний український культурний діяч м. драгоманов доводився письменниці дядьком.

під впливом освічених людей, що оточували дівчинку, вже у дев'ять років леся українка почала писати вірші. перші публікації поезій лесі з'явилися, коли їй було тринадцять. з кожним роком непересічний талант дівчини розкривався та вдосконалювався. важкі випробування, що сформували сильну і непересічну особистість, почалися ще у дитинстві письменниці. захворівши на туберкульоз, талановита дівчина навіть не могла відвідувати школу. проте вона не зламалася під тиском обставин, здобула різнобічну освіту вдома: її навчали батьки, друзі родини, зокрема м. драгоманов. саме родина сприяла освіті і вихованню лесі, коли вона була дитиною, і підтримувала її протягом усіх випробувань, у результаті леся українка знала багато мов, літературу, філософію.

надзвичайне значення у житті лесі українки мала музика, любов до неї прищепив дівчині м. лисенко. хвороба не дозволила лесі стати музикантом, проте музика залишалася з нею протягом усього життя, даруючи задоволення, підтримку, роздуми та почуття.

леся українка крізь своє насичене, але, на жаль, несправедливо коротке життя пронесла любов до родини, до батьків та друзів. у своїх творах "як дитиною, ", "мрії" письменниця зображує спогади про дитячі роки. у пізніх, зрілих та глибоких поезіях відчуваємо силу цієї непересічної особистості, пам'ятаючи, що ця сила була сформована саме в дитинстві — у найважливішому періоді життя людини.

объяснение: