Кто победил в поединке печорин или общество в главе княжна мери

Упечорина была цель влюбить в себя мэри и он ее достиг. печорин эгоист и он любит подчинение женщин ему. увидев мэри он сразу выделяет ее из толпы светских красавиц, и говорит: судьба явно заботится об том, чтоб мне не было скучно! в итоге он влюбляет в себя мэри и в ответ на признание холодно произносит: я вас не люблю !

Если бы мне, как и Алеше - главному герою сказки, также повезло, и черная курочка подарила бы мне волшебное зернышко, то я бы был совершенно счастливым человеком. Это просто невообразимо здорово - всё знать и при этом не напрягать свои извилины. Я бы прославился в какой-нибудь науке, все восхищались бы мной, ведь я - школьник, и смог, например доказать теорему, которую никто из взрослых профессоров не мог решить до меня. Было бы очень весело наблюдать за лицами моих учителей, они бы не поверили.

Объяснение:

Художнi засоби

Риторичнi питання: “Чом твое серденько…?”, “чом твоi устенька…?” і т.д.

Протиставлення: усмiх – скрута, радощi – горе.

Речення у більшості – повні, що допомагає нам показати повну картину.

Більш всього іменників, що надає нам повну картину про учасників “подій”.

Є епітети: колюче терня, тиха молитва, що надають твору яскравистості.

Звертання: Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Тема: страждання ліричного героя із-за неподіленого кохання.

Ідея: ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем