Характеристика копача в "сто тисяч"

Уп'єсі і. карпенка-карого «сто тисяч» виведені два основних образи. перший - це ненажерливий сільський глитай герасим калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. у цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. другий - це копач бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. бонавентура не може пристосуватися до нових умов. та він, мабуть, і не збирається цього робити. він живе у якомусь своєму світі, незрозумілому для інших. живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. не дає йому спокою тільки один предмет - боковенька. бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. а викопані гроші він мріє витратити не на побутові потреби, а на мандрівку до парижа. він навіть вміє «» по-французьки. бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає грошей, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам'янілому дереву, ступці мідній, сковороді. він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. копач - дуже щедра людина. бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. тільки чесним шляхом мріє розбагатіти банавентура, а про нечесний прибуток він говорить: «я, слава , богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв». крім того, що бонавентура багатий своєю мрією, він багатий на всякі жарти, дотепи та прислів'я. з повагою ставиться бонавентура до науки: «без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш». закликає він і інших не йти проти науки. знає також копач напам'ять всі вірші шевченка, цитує «енеїду» котляревського. у господарських справах бонавентура був дуже неосвічений і непрактичний. хоч він, осмислюючи свій досвід, і казав: «тілько гляну, зараз бачу», - проте давав такому хазяїну, як калитка, зовсім не хазяйські поради: завести садок, ставок, пасіку. на що калитка одказував йому: «ви все на витребеньках! » та попри всі свої «витребеньки»,: бонавентура дуже простий у побуті. коли зайшла мова про відпочинок, він попросився в клуню. «я не люблю, знаєте, там всяких ніж-ностей: перин, подушок. є сама - добре, а нема - кулак в голови,, свиту послав, свитою укрився, заснув - мало журився, проснувся, і встав - встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув» у образі копача бонавентури автор п'єси показав низи тогочасного соціального ладу, що складалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов. если вам понравилось сочинение на тему: образ копача бонавентури в п’єсі івана карпенка-карого «сто тисяч», тогда разместите ссылку на произведение в вашей социальной сети или блоге, и поделитесь текстом с друзьями.

Не верится, что сказка про  снежную королеву   не читана, может мама хоть в детстве читала про кая и герду, на худой конец фильмы хорошие   почитайте хоть начало и определите, похоже ли на начало сказок.  ганс христиан андерсен.  снежная королева  рассказ первый  зеркало и его осколки  ну, начнем! дойдя до конца нашей , мы будем знать больше, чем теперь. так вот, жил-был тролль, злющий-презлющий; то был сам дьявол. раз он был в особенно хорошем расположении духа: он смастерил такое зеркало, в котором все доброе и прекрасное уменьшалось донельзя, все же негодное и безобразное, напротив, выступало еще ярче, казалось еще хуже. прелестнейшие ландшафты выглядели в нем вареным шпинатом, а лучшие из людей - , или казалось, что они стоят кверху ногами, а животов у них вовсе нет! лица искажались до того, что нельзя было и узнать их; случись же у кого на лице веснушка или родинка, она расплывалась во все лицо.  дьявола все это ужасно потешало. добрая, благочестивая человеческая мысль отражалась в зеркале невообразимой гримасой, так что тролль не мог не хохотать, радуясь своей выдумке. все ученики тролля - у него была своя школа - рассказывали о зеркале, как о каком-то чуде.  - теперь только, - говорили они, - можно увидеть весь мир и людей в их настоящем свете!   и вот они бегали с зеркалом повсюду; скоро не осталось ни одной страны, ни одного человека, которые бы не отразились в нем в искаженном виде.

Признаки весны в живой природе:   a)в жизни птиц с приходом весны: возвращаются перелётные птицы, строят гнёзда, откладывают яйца, выводят птенцов  подобные изменения стали возможно т. к. многие птицы питаются насекомыми. а с приходом весны насекомые вылезают из своих укрытий. птицам стало больше корма. растаял лёд на реках и озёрах, поэтому возвращаются водоплавающие птицы  b)в жизни зверей: звери линяют – меняют зимнюю шубку на летнюю. просыпаются от зимнего сна медведи, барсуки, ежи, бурундуки. у многих зверей весной появляются детёныши.  c)на лиственных де­ревьях и кустарниках набухают почки; появляются сережки, серебристые барашки, цветы, затем появляются листья. у хвойных деревьев меняется цвет коры, хвои.  землю покрывает молодая травка, многие растения начинают цвести. обычно раннецветущие травянистые растения называют подснежника­ми.  если все кратко написать:   солнце выше, чем зимой. дни стали длиннее. на улице потеплело. небо весной голубое, высокое. облака белые, легкие. снег и лёд тает. на реках ледоход, половодье. весной в разные месяцы идет то снег, то дождь. в мае гремит первая гроза. почва оттаивает, на деревьях появляются почки, а затем клейкие листочки. зацветают первоцветы. появляются насекомые. возвращаются перелётные птицы. лесные звери выводят потомство.