1. играет ли какую-либо значимую роль в наше время? 2. изменились ли , стоящие перед писателем, сегодня? если, да, то в каком направлении

1) конечно, играет. с неё мы обогащаем свои знания, свой внутренний мир, учимся правильно излагать свои мысли. не даром    же говорят "начитанный человек-умный человек". 2) думаю, да. ранее писатели отображали в своих произведениях проблемы их времени, высмеивал пороки людей того времени в котором жили они сами. в современном мире эти проблемы изменили свой характер, ведь для каждого поколения свойственны свои переживания и актуальны свои проблемы.

Упідсумку людин відчув себе в центрі вселеної (свого роду на початку системи координат). він пізнав світобудову й зрозумів, що увесь світ — для нього, що мир — це будинок для людини (вірш «пророк», до речі, є кульмінацією теми будинку в поезії пушкіна). ціль пророка, таким чином, — донести до людей думка, що увесь світ — для людини. ця таємниця буде палити серця, тому що вона ставить за обов’язок людині відповідати своєму призначенню. це — «вся істина». волі у своєму вірші «поет» пушкін висловлює й підтверджує думка про утилітарність мистецтва, про чисте, вище призначення поета. поет же показаний служителі духовності, що прагне до досконалості у всім. «ціль мистецтва - ідеал, а не мораль», - саме до теми місії поета ставиться дане висловлення а. с.пушкіна. на мій погляд, у вірші «поет» пушкін прагне показати два «я» поета, два «я» самого себе. однак і тої ж людини пушкін показує у двох різних ситуаціях, у двох же іпостасях з'являється перед нами поет. спочатку «меж дітей незначних миру всіх ничтожней він», потім творець перетворюється в « орла, щопробудився,». однак розрив між життєвим поводженням поета й змістом його творчості пушкін зовсім не виправдується. велич у поезії не припускає малодушності в повсякденному житті. пушкіна лише констатує, що такий розрив імовірний і не можна судити поета тільки по його життєвих учинках. у фіналі вірша пушкін зображує «широкошумние діброви», «берега пустельних хвиль». поет шукає самітності, гармонію він знаходить лише в об'єднанні із природою. таким чином, у своєму вірші «поет» пушкін торкається теми єднання й нерозривного зв'язку людини й природи

Маша приехала в петербург.в саду увидела белую собачку породы,которая,залаяв,побежала ей навстречу.маша испугалась,остановилась.она услышала приятный женский голос,который сказал,что собачка не кусается.маша увидела,сидевшую на скамейке и  тоже присела.они посмотрели друг на друга.но короткого взгляда маши хватило,чтобы ее рассмотреть. на ней было белое утреннее платье,   ночной чепец и в душегрейка. на вид ей лет сорок  , лицо её было румяным и полным, а голубые глаза и легкая улыбка были прелестны. первой заговорила : "  вы, верно, не здешние? - сказала она.- точно так-с: я вчера только приехала из " и маша ей рассказала,что она сирота и приехала,чтобы подать прошение государыне,хочет просить милости,но не правосудия. еще сказала,что она дочь капитана миронова,того,что   был комендантом в одной из оренбургских крепостей. была тронута и попросила машу сказать,в чем её просьба  и, может быть, ей удастся ей .марья ивановна   почтительно ее . все в неизвестной   привлекало машу и внушало доверие.. марья ивановна   подала бумагу   незнакомой   покровительнице, которая стала её читать. внимательно и благосклонно; но вдруг лицо ее переменилось, и она спросила,что маша за гринева просит?   но   императрица не может его простить. он был с пугачевым,с самозванцем.но маша заступилась,сказав,что это неправда!   и маша рассказала,что он хотел,чтобы машу не впутывали в дело и поэтому не оправдывался перед судом.,она рассказала все.. попрощалась с машей и попросила никому не рассказывать об их встрече,пообещав,что скоро маша получит ответ на прошение.потом машу пригласили во дворец,где она узнает,что и есть   императрица,которая верит в невиновность гринева и он прощен,а еще царица пообещала позаботиться о маше.вот такая оказалась императрица.