Изобразительно-выразительные средства в "грозе" островского

Відповідь:епітети :Художнє означення, за до якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;

Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»;

Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».

Порівняння В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»;

Ор.В.: «горами хвилі підійма»;

Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»;

Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»;

Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».

Метафора Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. вечір-мулат підійшов до порога.

Пояснення:

Есть несколько признаков ВОЛШЕБНОЙ сказки: события сказки не могут произойти в обычной жизни, герои сказок наделены волшебными свойствами (животные разговаривают, люди летают и т.д.) либо сами являются нереальными существами (чудо-юдо, баба-яга и т.п.)

Сказка "Иван - крестьянский сын и Чудо-Юдо" - это волшебная сказка, так как в ней присутствуют:

нереальные существа: само чудо-юдо - в первую ночь было три головы, во вторую - уже шесть, а в третью ночь - девять,

события, которые не могут произойти в реальной жизнь:

Первая жена чудо-юда превратилась в колодец, вторая в яблоню, третья - в ковер, а мать-змеиха - в свинью.

Волшебные сказки это самые популярные сказки. Их так любят дети, потому что там всегда добро побеждает зло при каких либо вымышленных вещей или действий.

Несомненно сказка "Иван-крестьянский сын и Чудо-юдо" относится к волшебной сказке, потому что происходит все в вымышленном мире, да и сами действия такие, которые не могут произойти в реальности.

Ну например на свете не существует животных с шестью, девятью и двенадцатью головами. И никто не может присоединить отрубленную голову обратно. Я также не могу представить как вогнать человека в землю по колено, по пояс и по плечи и тем более как он сам оттуда выбрался.

Еще одним признаком волшебной сказки является превращение жен чуда-юда в колодец, яблоню и ковер с подушками.

Объяснение:

Я пыталась