Что было общего в судьбе ассоль и грея?

Уних не было друзей.

У«різдвяній пісні у прозі» ч. діккенса показаний старий жадібний чоловік. у нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — різдву. у скруджа є все. він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. гроші дуже потрібні усім. бідність та убогість дуже неприємні. у цьому творі чарльз дік-кенс показав, які потворні «бідність» і «темнота».вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. ось така неприваблива бідність. ніхто не хоче бути нещасним. але скрудж нічим не кращий за цих потвор. він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. справжнє щастя скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. подарував родині боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. він став посміхатися й робити добро. від цього на душі в нього потеплішало, і різдво стало його улюбленим святом. мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. добре, що скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.

После нападения дубровского на карету новобрачных, приехали в имение князя.там был накрыт роскошный стол,но князь почувствовал себя плохо с слёг.вызванный врач посоветовал больному лежать и прописал успокаивающие лекарства.мария кириловна преданно ухаживала за мужем,но князю становилось всё хуже и хуже.глубокой осенью его не стало.мария кириловна осталась вдовой в свои 17 лет.     её отец троекуров был расстроен таким положением дел,но утешал дочь тем,что она осталась не просто вдовой,а богатой княгиней.мария кириловна целый год носила траур по мужу и никуда не выезжала,кроме как к отцу.   дубровский после случившегося скрылся во франции.денег у него было достаточно,и он мог позволить себе безбедную жизнь.однажды,встретившись с соотечественниками,он в разговоре узнал,что маша осталась вдовой и теперь свободна.   дубровский решил ехать в россию под видом .ведь он легко изъяснялся и по . стояла уже зима.как-то поздним вечером в дверь дома княгини марии кириловны верейской раздался стук.потом ей доложили,что какой-то господин желает её видеть.мария кириловна вышла и увидела дубровского.она тут же упала без чувств.когда она пришла в себя,то велела гостю подойти к ней.владимир упал перед ней на колени и сказал: "машенька! я так долго ждал встречи с вами! " на что мария кириловна ответила: "бог с вами,владимир андреевич! я уже не та маша,которую вы знали когда-то! похоронив мужа,я похоронила и себя в этой глуши.но я привыкла и ничего не хочу менять в этой жизни.поэтому прошу вас,уезжайте немедленно отсюда! ведь вас могут найти,и тогда беды не миновать! "дубровский стал умолять машу ехать с ним,но она категорически отказалась.   дубровский повернулся и вышел,не прощаясь.   потом говорили,что вернулся во францию,благополучно женился.а другие утверждали,что видели его в какой-то стране в отряде повстанцев,и что он якобы был убит в одном из сражений.что из этих сведений правда,а что нет,никто так и не узнал.   одна мария кириловна вспоминала его и молилась за его душу.правда,крестьяне тоже помнили своего барина и частенько рассказывали о нём своим детям и внукам,как предание о былых временах.