оповідання в. дрозда — не тільки історія про коня шептала, не тільки навіть алегорія спотвореної скореної душі, а й заклик, точніше — запрошення до розмови. розмова ця має відбуватися із самим собою, аби встановити власне ставлення, віднайти власний погляд на такі важливі проблеми. комусь може здатися, що часи тоталітарних держав минулися, тож і оповідання це, окрім прямого свого змісту, втратило актуальність. але я не погоджуся: зовнішня свобода дуже важлива і прекрасно, коли людина живе в такому суспільстві, яке надає цю зовнішню свободу, але ж кому потрібна вона без свободи внутрішньої? хтось із відомих мислителів минулого сказав: «я дивуюсь, навіщо люди вимагають собі свободу слова, якщо вони досі не навчились користуватися свободою думки». тому твір в. дрозда спрямовує читача на дійсно актуальні роздуми про власну свободу та її цінність. а віднайти своє ставлення до цієї свободи, віднайти внутрішню свободу й реалізувати її, втілити — це вже завдання кожної особистості. коли література і ставить важливі питання, вона не дає нам на них готової відповіді, відтак шукати ми маємо самотужки. а'іе ж правильно сформульоване завдання — це вже, як відомо, половина розв'язання!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Встихотворении в.маяковского "необычайное приключение, бывшее с владимиром маяковским летом на даче" солнце вставало, чтобы: