Найдите метафоры, олицетворения, эпитеты в стихотворении: я думал песенку сложить об этом, как осень не могла остаться с летом, как листья не хотели оторваться, как осень не могла расторговаться, хотя кидалась золотом и медью, хотя сверкала первой гололедью. ну а зима однажды на рассвете за серебро купила всё на свете! я думал песенку сложить об этом, как роща не могла расстаться с летом, но не чего б, казалось, проще- ведь за окном серебряная

Такого смутку та журби від прочитаного я не відчував уже давно. Біль та печаль пронизують оповідання Євгена Гуцала "Хто ти?" А дійсно, Людино, хто ти? Може, ти та необачна мати, яка, народивши доньку, відцуралася від рідної кровиночки заради свого химерного щастя? Все життя жінка старалась впіймати пташку щастя, особистого, лише для себе, не думаючи про інших. Тому й виросла найстарша дочка в дитячому притулку, обділена материнською ласкою, сердечністю, чулістю. Не мали щасливого дитинства і двоє інших діток. Хоч і жили вони з матір'ю, та не про них вона думала, а про коханця Рафальського — пройдисвіта та негідника. "Світу за ним не бачила, все ладна була йому віддати." Непотрібними йому стали ні Одарка, ні донечка. Тепер помирає Дарина Дмитрівна і серце крається, коли читаєш про це. Але ще більше шкода її маленьких діток, які дуже люблять свою маму і не відають, яке тяжке життя чекає їх.

Та через всі біди і безвихідь проступає милосердя — один із провідних мотивів творчості Євгена Гуцала.

Набідувавшись по притулках, дочка Одарки знайшла свою смертельно хвору матір, і образа завирувала, що мати не впізнала її. Але серце дівчини не скам'яніло, душа не зачерствіла. Хоч і підсвідомо, вона здогадалась, що ніколи не зможе кинути цих дітей, і в цю мить "десь далеко відступали всі кривди й образи, натомість душа сповнювалась світлом доброти".

Рішення Галі відмовитись від попереднього, усталеного життя, заради сестрички та братика, з якими щойно познайомилась, викликає захоплення й повагу.

І хочеться вірити, що, незважаючи на нелегке життя, старша сестра дасть діткам ту любов і ніжність, якої не мала сама, бо доброта і милосердя не розгубились на тернистих життєвих дорогах.

Объяснение:

Ниже. Как раз недавно читала Васюткино озеро.

Объяснение:

Мама Васютки появляется редко но в этих моментах где она появляется, очень понятно какой у нее характер. В начале рассказа она жалуется на Васютку что он каждый день собирает орехи для рыбаков. Тут она проявляет себя в плохой стороны что она часто жалуется на всех.

В конце рассказа она проявляется как заботливая мать, она укутывает Васютку в одеяло хоть он и не простудился. Хочет чтобы Васютка не был голодым, она спрашивала, не хочет Васютка еще чего нибудь. Она волновалась за сына, даже послала отца искать его в тайге.

Когда дядя сказал что напугал маму с папой, понятно что мать испугалась, вруд не выйдет из леса?

Мать Васютки обожает своего сына,но иногда она жалуется лишь бы отстали.

Но все таки мать Васютки очень хорошая мать.