Хотя пушкин не видел самого обвала он написал о нем стихотворение.как ты думаеш почему?

Потому что его вдохновил обвал

Морозко

У мачехи живут родная дочка и падчерица. Старуха решает согнать падчерицу со двора и приказывает своему мужу везти девушку «во чисто поле на трескун-мороз». Тот повинуется.

В чистом поле Мороз Красный нос приветствует девушку. Она ласково отвечает. Морозу становится жалко падчерицу, и он не замораживает ее, а дарит платье, шубу, сундук приданого.

Мачеха уже справляет поминки по падчерице и велит старику съездить в поле, привезти тело девушки, чтобы похоронить. Старик возвращается и привозит свою дочь — живую, нарядную, с приданым! Мачеха приказывает, чтобы ее родную дочь отвезли на то же самое место. Мороз Красный нос приходит посмотреть на гостью. Не дождавшись от девушки «хороших речей», он убивает ее. Старуха ожидает возвращения дочери с богатством, но вместо этого старик привозит лишь холодное тело.

Кохати вміє не кожен. Ми можемо ненавидіти, можемо захоплюватися, поважати, але всі знають, що найвище почуття у світі - це кохання. Роемо і Джульєтта справді кохали одне одного і їхньому щастю не було меж. Та жорсткий світ вирішив знищити їхнє щастя. Вони втратили своє почуття аж до останнього подиху. Невже, загинувши вони програли? Зовсім ні, сила їхніх почутів не згасала, а навпаки стала ще сильнішою, стала символом і примиренням для всіх. Світ жорстокий, та в деякій мірі є царством зла. Хіба могли закохані не зутріти тут опору? Кажуть, що кохання приходить з небес, а неземне ніколи не вписується в рамки світу. Той, хто оспівує кохання розкриває його таємницю: саме такі світлі почуття роблять людей кращими, вчать прощати, вчать вірності та жертовності. Як же сильно треба коати одне одного, щоб не задумуючись позбавити себе життя. Вони обидва знали, що життя в самотності гірше за смерть, тому й кохали по-справжньому, кохали до божевілля. Історія Ромео і Джульєтти є вічною, бо в ній оспіване найбільш вічне та найбільш божественне почуття - кохання. Я захоплюсь цим твором і перечитуватиму його не раз. Навіть якщо усе завешилось трагічно, але кохання не загинуло. Це головне.