Определите проблему споров между базаровым и кирсановым в романе "отцы и дети".

1. Об аристократизме. Павел Петрович Кирсанов считает, что аристократы дали свободу Англии, Базаров думает, что аристократы  за себя постоять не могут. Они ведут бесполезный образ жизни и нет у них вообще никаких рациональных идей. 
 2. О нигилизме.  Базаров отрицает все : чувства, радость от общения с прекрасным, идеи отцов. . Николай Петрович Кирсанов не понимает, как можно не плакать, если слышишь пение соловья, как  можно не радоваться улыбке ребенка. 
 3. Об отношении к народу.  Павлу Петровичу народ нужен только для того, чтобы его   люди обслуживали . . Он даже берет с собой надушенный платок, чтобы не чувствовать запаха мужика. Евгений Базаров разговаривает  с простыми людьми  легко, и они делятся с барином своими проблемами и приносят лягушек мужики, Фенечка доверяет маленького ребенка)
 4. Об искусстве. Кирсановы  плачут, когда слышат  красивую музыку или смотрят на  картину. Базаров думает, что не за искусством, а за естественными науками будущее, потому что они приносят реальную пользу ( сам Базаров - врач).
 В романе " Отцы и дети" Тургенев обозначает проблемы, которые существовали в обществе между старшим и младшим поколением. Он отмечает рационализм молодых и обрекает их на одиночество и раннюю смерть ( у Базарова нет друзей, умирает  , случайно заразившись  во  время врачебной Душою он на стороне  " отцов" ( подробно  описывает душевную боль Николая Кирсанова, когда тот вспоминает о жене,  разбирается в поэзии), но старается быть объективным и  реалистично ставит и решает  все возникающие вопросы  через характеры и поведение действующих лиц .

Емельян Иванович ПугачёвДонской казак, предводитель Крестьянской войны 1773-1775 годов в России. Пользуясь слухами, что император Пётр III жив, Пугачёв назвался им; он был одним из нескольких десятков самозванцев, выдававших себя за Петра, и самым успешным из них.Более всего запоминается словесный портрет Емельяна Пугачева. К нему автор обращается не раз и поэтому стоит воссоз­дать именно его портрет, тем более что таблица в учебнике-хрестоматии предла­гает подбор цитат, которые рисуют порт­рет этого героя. Напомним начало (глава II): «Наружность его показалась мне заме­чательна: он был лет сорока… » Обратим внимание на то, что Гринев пока видит в нем только вожатого-проводника, мужи­ка, который ему выбраться из сумя­тицы бурана. В главе VII перед Гриневым грозный бунтарь. И на коне, и в кресле на крыльце комендантского дома это не во­жатый, а вождь, руководитель восста­ния. И в этой главе, и в главах VIII, XI вновь и вновь отмечает Пушкин детали портрета Пугачева. И среди них главная — его сверкающие глаза, его напряженная и полная готовности к действию поза.

ДУБ - багатоплановий символ. Це могутнє дерево - символ могутності, витривалості, довголіття та благородства, а також слави.У Стародавньому Римі вінок з дубового листя був найвищою нагородою полководцю-переможцю.У Греції, Скандинавії, Німеччини та слов'янських країнах дуб присвячений богам грому, оскільки вважалося, що дуб може витримати удар блискавки.Дуб - саме шановане дерево у друїдів. Він символізував вісь світу, був природним храмом і асоціювався з чоловічою силою і хоробрістю. Священне дерево у кельтів і слов'ян. Під ним приносилися жертви. Поклонялися окремим деревах і цілим священним гаях. У гороскопі друїдів дубу присвячений один з особливих днів року - день весняного рівнодення, 21 березня.Хоча дуб вважається в основному чоловічим атрибутом, Кібела, Юнона та інші богині-матері були пов'язані з дубом, а дріади були німфами дуба. За грецькою легендою, у Геракла (Геркулеса) була дубова палиця.У книзі Вальтера Скотта «Айвенго» зображення дуба з вирваними країнами на щитах саксонської знаті означало, що вона розділяє з простими саксами їхню долю після норманського завоювання.Під покровом мамврійського дуба Аврааму з'явився Господь. У християнському символізмі дуб означає віру і доброчесність. Згідно з деякими повір'ями, Христа розіп'яли на дубовому хресті.В алхімії дуб - символ початкової матерії; ду порожній усередині дуб означає бочку, спеціальну посудину для бродіння і очищення елементів; з круглих наростів на листі дуба - чорнильного горіха - отримували червону фарбу.Як емблему доблесті і мужності дуб (дубовий лист, дубову гілку, дубовий вінок, дубову гірлянду) використовують у військових знаках відмінності у багатьох країнах. Дуб часто зображується в гербах міст і областей. Колір геральдичних дубового листя буває зеленим, срібним і золотим.Дуб з жолудями - емблема зрілості, повної сили. Дуб без жолудів - емблема юної доблесті. Жолудь - символ родючості, процветания, духовної енергії, що виростає із зерна істини.Будучи частиною древнескандінавского культу дуба, жолудь був підношенням богу грози Тору. На деяких кельтських різьблених виробах жолудь, як передбачається, має фалічний сенс. Колір жолудів на зображеннях - зелений, коричневий, золотий, червоний. Червонный - символ шляхетство, великодушності, могутності.