Почему тургенев изменил конец сказки муму отклоняясь от реального сюжета когда герасим якобы уехал в деревню, а началом деле он остался жить в каморке

Тургенев хотел показать свой протест тем нравом, что царила в России. Когда даже после того, что пережил Герасим ,он продолжает без возражений работать на хозяйку. Тургенев считал это неправильным и хотел показать хоть какое-то сопротивление Нерасима (народа) своей хозяйке.

1. Худоній образ — особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять.

2.предметність,змістове узагальнення та описовість, образи деталей, обставин, змістові образи: індивідуальні, загальнолюдські.

3.Художній образ — краплина, у якій видно цілий світ.Мистецтво осягає буття людства, суспільства, особистості, природи в художніх образах. Художній образ є основою будь-якого різновиду мистецтва, а також фольклору (як народного мистецтва).Для розуміння художнього образу важливо не тільки те, який зміст у ньому втілено (ідея чи уявлення), а й те, як він створений, які засоби використовує митець для увиразнення образу (наприклад, портрет, пейзаж, мова, вчинки і т. д.).Художній образ у мистецтві виконує різні функції. Він є особливим засобом пізнання світу та людини, може втілювати духовний ідеал (митця, народу, епохи, людства).За змістом розрізняють такі види художніх образів, як образи-предмети, образи-персонажі, образи-описи (зображення природи, помешкання, міста тощо), образи автора, розповідача, читача та ін.

4.Ті художні образи, які переходять з однієї епохи в іншу, до яких часто звертаються митці, даючи їм власне трактування, називаються традиційними. У Японії такими традиційними образами є сакура (вишня), гора Фудзі, красуня, самурай (воїн у Стародавній Японії, людина, яка служить) та ін.Прометей, Ікар, Боян тощо. Вічний образ (у художній літературі) — літературний образ, який за глибиною художнього узагальнення виходить за межі конкретних творів і зображеної в них історичної доби, містить невичерпні можливості для філософського осмислення буття.

Это сказка о царевне, ее злобной мачехе и семи богатырях. О том,что злая мачеха ненавидела свою падчерицу и всячески хотела ее уничтожить,извести.. Мачеха завидовала черной завистью своей падчерицн, поскольку та была сказочно прекрасна и удивительно красива, а главное добра и незлобива характером. Поэтому юную царевну, падчерицу мачехи все во дворце любили. И мачеха приказала увести падчерицу в глухой лес, дабы избавиться от соперницы. Но царевна чудом выжила в лесу, набредя на чудесный теремок, в котором жили семь богатырей, добрых и смелых. Мачеха нашла ее там и переодевшись странницей ,отравила ее яблоком. Царевна уснула. Далее в сказке , уснувшую царевну прекрасный принц и она находит своё счастье с ним. Мораль сказки в том, что добро побеждает зло, какие бы козни не строили злые люди . Положительные персонажи сказки рано или поздно найдут свое .