Кто такй кондуктор в древние временна был

кондуктор_ ето человек который рассдаёт билеты в трамвае. в древние времена он выставлял и записавал номера!

Пантелеймон Куліш - видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець титель і гуманіст, талановитий майстер слова. Провідною темою творчості письменника була соціальна і національна доля українського народу, його мова та література, тобто так звана «українська ідея».

Найбільшу і найбільш цінну частину спадщини письменника становить художня проза, в тому числі «Чорна рада» - перший український історичний роман. До «Чорної ради» Пантелеймон Куліш додав підзаголовок «Хроніка 1663 року». В основу роману покладено історичні події складних і важких часів другої половини XVII століття після смерті Богдана Хмельницького. Ця епоха відома в історії під назвою «Руїни». Україна тоді роздирали різні соціальні пристрасті і політичні орієнтації, які і привели до Чорної ради 1663 року. У романі діють реальні історичні особи - Яким Сомко, Іван Брюховецький. Головний конфлікт твору - це боротьба за гетьманську булаву між Сомко, якого підтримувала козацька старшина, і Брюховецьким, що зумів улестіть і повести за собою низове козацтво, селянську бідноту і міщанство. З історичної сюжетною лінією тісно переплітається інша - особиста - кохання Лесі Череванівні і Петра Шраменка.

Хоробрим, наполегливою воїном постає на сторінках роману молодий Петро Шраменко - «орел, що не козак». Він зображений в романтичному плані. Благородство вчинків юнаки, його лицарська поведінка добре розкриваються у взаєминах з Лесею, яку він щиро любить.

У дусі народних пісень змальована краса Лесі («Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті – так усякому на душі мов сонечко світить»), її кохання з Петром. Загалом образ Лесі Череванівни теж ідеалізований, типізований образ красуні з українського фольклору – вона уособлення жіночої краси й чистоти. Риси характеру Лесі: скромна, боязка, ніжна, романтична, мрійлива, вірна в коханні.

Проблема любові і подружнього життя яскраво висвітлюється в другій - любовній сюжетній лінії роману.

Петро Шраменко з першого погляду закохується в Лесю Череванівну. А дівчина давно заручена і мріє про гетьмана-красеня Сомко. Хоч і Петро їй не байдужий. Утворюється класичний трикутник. У Лесю закохується і Кирило Тур. На заручинах молода Череванівна раптом з прикрістю зауважує, що Яким Сомко не надто поважає її увагою, його більше турбують (і турбувати, мабуть!) Державні справи. Коли її викрадає запорожець Тур, якого потім ранить Петро, ​​Лесин наречений каже: «Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила другого Тура не буде». Ці слова боляче вражають дівчину, але діватися нікуди - заручена. І тільки після смерті Сомка Леся і Петро одружуються, розуміючи, що давно і по-справжньому люблять один одного. Петро заслужив це щастя, бо кинувся виручати Лесю тоді, коли вона йому відмовила, постраждав, так би мовити, за чужу наречену. У Кирила Тура свої погляди на подружнє життя: він вважає, що однією його любові достатньо для одруження, а дівчина може й потім полюбити. Тому викрадає Лесю. Правда, потім він поводиться благородно - після «чорної ради» і поразки Сомка дівчина була повністю в його владі, але він цим не скористався, не примушував її до шлюбу.

Отже, у вирішенні проблеми любові і подружнього життя автор на боці взаємної поваги і любові. Йому не імпонує також безправність одного з подружжя (так, Череваниха повністю керує чоловіком, а Гвинтовка тримає свою жінку за рабиню)

Объяснение:

ответ: СМОТРИ НИЖЕ

Объяснение:

Катерина Петровна, бабушка главного героя рассказа Виктора Астафьева "Конь с розовой гривой", дала внуку пряник, несмотря на серьезный мальчика. Катерина Петровна - мудрый человек, и она поняла, что Витя искренне раскаялся в своем поступке. Для нее наказание - не самоцель, а лишь средство воспитания. Поэтому Катерина Петровна не стала наказывать внука. Наоборот, она дала ему обещанный пряник, тем самым показав, что она его любит. И оказалась права: в конце рассказа автор упоминает, что он не забыл того коня с розовой гривой, хотя с тех пор уже много лет.