Что общего у стихотворений: ! александр твардовский : на дне моей жизни, на самом донышке захочется мне посидеть на солнышке, на теплом пенушке. и чтобы листва красовалась палая в наклонных лучах недалекого вечера. и пусть оно так, что морока немалая - твой век целиком, да об этом уж нечего. я думу свою без помехи подслушаю, черту подведу стариковскою палочкой: нет, все-таки нет, ничего, что по случаю я здесь побывал и отметился галочкой. сергей есенин не жалею, не зову, не плачу, все пройдет, как с белых яблонь дым. увяданья золотом охваченный, я не буду больше молодым. ты теперь не так уж будешь биться, сердце, тронутое холодком, и страна березового ситца не заманит шляться босиком. дух бродяжий! ты все реже, реже расшевеливаешь пламень уст о, моя утраченная свежесть, буйство глаз и половодье чувств! я теперь скупее стал в желаньях, жизнь моя, иль ты приснилась мне? словно я весенней гулкой ранью проскакал на розовом коне. все мы, все мы в этом мире тленны, тихо льется с кленов листьев будь же ты вовек благословенно, что пришло процвесть и умереть.

В обоих произведениях много мало но описывается природа и обида горечь и печаль

Молода неаполітанська вдова Діана перебуває в сум’ятті: її серцем заволодів секретар Теодоро. Намагаючись розібратися в почуття, графиня де Бельфлор зызнається собі, що якби цей розумний, красивий чоловік був від народження знатним, то вона дозволила б йому наблизитися до себе. Ситуація ускладнюється тим, що Теодоро симпатизує служниці Марселі: справа явно йде до весілля. Спроби впоратися з любов’ю Діані не вдаються: від імені неіснуючої римської подруги вона пише листа-зізнання Теодоро оцінити послання і переписати його «своєю рукою». Молода людина здогадується про справжні причини, що стоять за листом, але в той же час усвідомлює, що між ним і графинею – прірва. Дістається і Марселі: знемагаючи від ревнощів, Діана наказує замкнути служницю на кілька днів у своїй опочивальні.

Для Теодоро наступають важкі дні: графиня то дає йому надію, то жорстко відштовхує. Його відносини з Марсель руйнуються, і дівчина в помсту намагається наблизити до себе слугу Фабьо. У якийсь момент Теодоро не витримує і вихлюпує на господиню все накопичені емоції, дорікаючи її в тому, що графиня поводиться, як собака на сіні. Розмова на підвищених тонах закінчується ляпасами, якими Діана «нагороджує» свого секретаря гає за цією сценою граф Федеріко – один з шанувальників графині – він розуміє, що за спалахом Діаніниної люті стоїть пристрасть.

Граф Федеріко і маркіз Рікардо, давно і марно намагаються розтопити крижане серце молодої вдови, вирішують, що фаворита Діани потрібно прибрати з дороги. Вибравши на роль «головоріза» слугу Трістана, вони пропонують йому триста ескудо за вбивство Теодоро. Трістан з готовністю бере завдаток і негайно повідомляє товаришеві про підступний задум поклонників графині. Теодоро вирішує покинути палац Діани; прийшовши до пані, він дозволу виїхати в Іспанію. Графиня, сподіваючись, що розставання до й позбутися від серцевих мук, визнає його намір розсудливим. Але прощання затягується: Діана то Теодоро піти, то знову повертає.

Тим часом Трістан приступає до реалізації плану, який, за його задумом, повинен з’єднати графиню і секретаря. Він прямує до палацу старого графа Лудовіко. Двадцять років тому граф відправив на Мальту єдиного сина на ім’я Теодоро; хлопчик потрапив в полон до маврів, і з тих пір старий нічого про нього не чув. Представившись Лудовико грецьким купцем, Трістан повідомляє, що його син, який пережив багато пригод, знаходиться в будинку графині де Бельфлор. Лудовико негайно відправляється до палацу Діани. Побачивши Теодоро, він впізнає в ньому себе в юнацькі роки і оголошує спадкоємцем усіх своїх володінь. Секретар збентежений і розгублений; залишившись наодинці з Діаною, він зізнається, що історію з знайденим сином придумав Трістан. Однак для графині це вже не має значення: вона радіє тому, що між ними більше немає станових бар’єрів, і повідомляє всім оточуючим, що відтепер Теодоро – граф і її чоловік.

1) Псевдоним писателя Михаила Андреевича Ильин

2. Осоргин

2)В каких изданиях были напечатаны первые произведения будущего писателя

2. Для всех

5. Пермские губернские ведомости

3) В послереволюционные годы Осоргин возглавлял *

3. Всероссийский союз журналистов

4) В каком году писатель покинул родину?

3.1923

5)Рассказ "Пенсне" можно отнести к *

2.ироническим

6)Как называется значимая подробность в тексте литературного произведения:«Ворча встаете, лезете в туфли, заглядываете под постель, находите там спички,запонку, открытое письмо – но карандаша нет»? *

2.Деталь

7)Укажите художественный приём, основанный на изображении неодушевлённых предметов, при котором они наделяются свойствами живых существ («часы шагают», «печка мыслит»,«кресло сидит», «книги дышат»

4.Олицетворение

8)Выберете эпитеты, с которых описывается почтовая марка. *

4.Вечно юная

9)Какой предмет характеризуется автором, как «добродушный комик»? *

2.Чайник

10)Укажите термин, обозначающий средство художественной выразительности: «пенсне – наездник моего носа». *

2.Сравнение

11)С какой целью автор начинает повествование с риторического вопроса: «Что вещи живут своей особой жизнью – кто же сомневается»? *

1. Удивляет читателя.

12)Назовите средство создания образа героя, строящееся на описании его вещей,обстановки в комнате. *

3.Интерьер

13)Это одна из разновидностей художественной литературы, в которой идеи и образы строятся исключительно на вымышленном автором. *

2.Фантастика