По данным словам узнайте стихотворение. утренний, рудый, лом, пикнуть, клохтать, сойка. 1) « бабье лето» 2) « сентябрь» 3) « весна в лесу» 4) « золотая осень»

Весна в лесу. это стихотворение написал пастернак.

Луг – это покрытое травянистой растительностью открытое пространство. Обычно луга бывают около рек и заливаются во время половодья водой. На лугах произрастает огромное разнообразие травянистых растений: тысячелистник, колокольчик, ромашка, валериана, мята, вербенник, горицвет, алтей, авран, мышиный горошек, чина, лисохвост, тимофеевка, мятлик, щавель, подмаренник, зопник и многие другие.

Главные животные обитатели луга – многочисленные насекомые, птицы и мышевидные грызуны.

Растут на лугах и грибы: шампиньоны, луговой опенок, дождевик.

В очень плодородной почве луга обитает множество беспозвоночных и бактерий, которые создают почвенное плодородие.

Чем луг сходен с лесом, а чем отличается от него?

И в лесном и в луговом сообществе есть такие компоненты, как растения, животные, грибы, бактерии. В обоих сообществах постоянно идет круговорот веществ. И лесное и луговое сообщества не могут жить без компонентов неживой природы (солнца, осадков, ветра, земной поверхности) и почвы.

Отличия луга и леса состоят в том, что основной растительностью леса являются деревья, а луга – травы. В лесу есть крупные животные, а на лугу – нет, потому что им негде прятаться.

Какие организмы составляют луговое сообщество?

Сообщество луга составляет множество живых организмов: множество различных трав, насекомые (бабочки, пчелы, шмели, мухи, жуки, кузнечики, стрекозы), земноводные (лягушки и жабы), пресмыкающиеся (ужи, гадюки, ящерицы), птицы (трясогузка, скворец, жаворонок, коростель, перепел), млекопитающие (мыши, ласки), а также грибы и бактерии.

Как нужно вести себя на лугу?

Когда находишься на лугу, нужно бережно относиться к природе: нельзя рвать и топтать цветы, ловить насекомых, уничтожать гусениц. Весной нельзя сжигать сухую траву на лугах. Нельзя оставлять на лугах мусор.

 

Красивая улыбка – показатель здоровья и успеха. Современная стоматология обладает огромным арсеналом средств лечения и восстановления зубов. Зубные коронки из циркония – один из самых лучших методов протезирования, по многим показателям превосходящим металлокерамику.

Тіні забутих предків” М. Коцюбинського — один з най-поетичніших творів української літератури. Основою її став фольклор Гуцульщини, закарпатської частини України. Під час написання повісті Гуцульщина вже декілька століть були відірвана від України, там сформувався окремий діалект, своєрідні обряди, свій побут та традиції. Коцюбинський відкрин цей самородок для всієї країни, підкресливши у назві, що герої — це наші спільні предки, хоч і забуті нині.Герої повісті — Іван та Марічка, діти ворогуючих родів. Марічка на початку повісті — маленька дівчинка, що ласкою та добротою розтопила лід ворожості малого Іванка. Тендітна та довірлива, вона запала хлопчикові в душу. Марічка співає, обзиваючись співанками на гру Іванкової сопілки “як самичка до дикого голуба”. Ліс бринить її піснями, наче вона їх засіває.Іван — дев’ятнадцята дитина у родині — ріс, сприймаючи світ як казку, і казка відкривається йому. Уже в сім років він може розшукати помічне зілля, порозумітися із лісовим народом. Нерозривний зв’язок з природою, осмисленою у дусі гуцульської казки, зближує Івана та Марічку. Кохання народжується, росте разом з малими. З тринадцяти років Марічка віддається Іванові, радісно вірячи у вічність кохання.Але судилося інакше. Батько Івана гине, хлопець змушений іти у найми, лишаючи кохану. А коли повертається, живою вже її не застає: Марічка загинула у повінь. Іван не вірить, кидається її розшукувати, бачить тіло і ледве не втрачає розум. На шість років Іван зникає з очей односельців, шість років його душа намагається одужати. Іван таки повертається, намагається жити, як усі, одружується, господарює та зламати себе не може. Цільна натура не розуміє компромісного існування, кохання до першої і єдиної дівчини перемагає. Туга та сум тьмарять розум, відвертають Івана від людей, від жінки, приводять до загибелі.Твір Коцюбинського проникнутий своєрідною поезією Карпат, унікальним фольклором, фантастичною природою і своєрідним сприйняттям життя. Образи Івана і Марічки|ніі ічніші за шекспірівських Ромео та Джульєтту. Веронські коханці гинуть випадково, а гуцульські юнак та дівчина приречені долею, бо їх кохання надто повне, самодостатнє, воно більше за життя. Розлучає їх та сама казка, що звела: Марічку зносить ріка, а Івана занапащає нявка, що прийняла образ Марічки.