Что такое цитатный план и простой план?

Обычный план ты составляешь по мере чтения текста а циьатный план состоит из цитат фраз из текста

Роман Д.Свіфта "Мандри Гулівера"  це твір-пародія на англійську монархію. Тому він  містить у собі різні засоби комічного. 

Іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму.
Гумор – відображення смішного  в доброзичливому, жартівливому тоні.

"...п'ять чи шість кандидатів просять у імператора дозволу розважити  його та двір танцями на канаті, і той, хто найвище підстрибне і не впаде, одержує посаду".

 "Імператор бере в руки палицю й тримає її горизонтально, а претенденти, ідучи один за одним, то стрибають через неї, то пролазять попід нею, туди й назад, залежно від того, підіймає чи опускає палицю імператор. ...  Хто виконує всі ці штуки найдовше і з найбільшою спритністю, той дістає в нагороду синю нитку; другий приз - червона нитка; третій - зелена. їх носять замість пояса, двічі оперезавшись круг стану, і рідко трапляється вельможа, не прикрашений хоча б одним таким поясом". 
"імператор ... вигадав собі дуже оригінальну розвагу. Він попросив мене стати ... і якнайширше розставити ноги... Потім він наказав своєму головнокомандувачеві вишикувати військо зімкнутими лавами і провести його церемоніальним маршем піді мною: піхоту по двадцять чотири чоловіки в ряд, а кінноту - по шістнадцять,- виставивши списи, з барабанним боєм і розгорнутими прапорами. В параді взяли участь три тисячі піхотинців та тисяча вершників. Його величність наказав, під страхом смертної кари, щоб кожен солдат під час параду поводився якнайчемніше щодо моєї особи. Це не перешкодило, проте, кільком молодим офіцерам, проходячи піді мною, глянути вгору. І, по правді признаюся, штани мої були тоді в такому жалюгідному стані, що ті офіцери мали підстави досхочу посміятись і подивуватися де з чого".

"... може здатися,... нібито в нас усе гаразд, насправді над нами тяжать два лиха - гострі партійні чвари всередині країни і можливий напад надзвичайно могутнього зовнішнього ворога. ... сімдесят місяців тому в нашій імперії утворилися дві ворожі партії - відомі під назвою Тремексенів і Слемексенів, від високих і низьких підборів на черевиках, чим вони відрізняються одні від одних".

Знаю только про Ковалёва)

Коллежский асессор Ковалёв — карьерист, для большей важности именующий себя майором — неожиданно просыпается утром без носа. На месте носа оказывается совершенно гладкое место. «Чёрт знает что, какая дрянь! — восклицает он, плюнувши. — Хотя бы уже что-нибудь было вместо носа, а то ничего!..» Он направляется к обер-полицмейстеру, чтобы заявить о пропаже, но по пути неожиданно встречает собственный нос в шитом золотом мундире, шляпе статского советника и при шпаге. Нос запрыгивает в карету и направляется в Казанский собор, где набожно молится. Поражённый Ковалёв — за ним. Робея, коллежский асессор просит нос вернуться, но тот, со всей важностью, свойственной разговору с младшим чином, заявляет, что не понимает, о чём идёт речь, и ускользает от хозяина.

Ковалёв отправляется в газету, чтобы дать объявление о пропаже носа, но там ему отказывают, опасаясь, что такое скандальное объявление нанесёт ущерб репутации издания. Ковалёв бросается к частному приставу, но тот, будучи не в духе, лишь заявляет, что приличному человеку носа не оторвут, если он не таска­ется чёрт знает где.

Убитый горем Ковалёв возвращается домой, и тут приключается нежданная радость: внезапно входит полицейский чиновник и вносит завёрнутый в бумажку нос. По его словам, нос был перехвачен по дороге в Ригу с фальшивым паспортом. Ковалёв безмерно радуется, но преждевременно: нос не желает прилепляться на своё законное место, и даже приглашённый доктор не может ничем Лишь спустя много дней нос с утра снова оказывается на лице своего владельца, так же необъяснимо, как исчез. И жизнь Ковалёва возвращается в своё нормальное русло.