Нужен анализ стихотворения блока она стройна и высока, всегда надмена и сурова

Лирический герой здесь-несчастный влюбленный, наблюдающей за встречами своей возлюбленной с рыцарем ее сердца.
Женщина-аристократка, дворянка. На это указывают "сребристо-черный мех", " надменна", "отблеск шаткий".
Скорее всего автор переживал несчастную любовь и излил свои чувства в стихотворении.

Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

На моем необитаемом острове тропический климат. Поэтому, здесь есть джунгли,много невиданных растений и зверей( в том числе и опасных).

Как я попал на этот остров? Я и сам не знаю, помню только то что я проснулся на нем от того что возле меня на ветке сидел синий попугай и что-то напевал на своем птичьем. Тогда, я встал и посмотрел прямо и увидел безграничный океан( в этот момент я был повергнут в шок).Но, я помнил что не нужно паниковать и решил взять себя в руки. Первым делом я посмотрел где находится солнце, поставил под ним пальцы к горизонту и понял что четыре, четыре часа к тому, как солнце зайдет за горизонт. поэтому,  я быстро принялся за дело. Нашел несколько камней и сухих веток и развел огонь. Потом, я вспомнил что нужно найти воду ведь это главный источник жизни. Но, так как времени оставалось все меньше и меньше, я решил прополоскай горло морской водой. Моя жажда как-бы но я знал что это не надолго. Поэтому я решил пойти на поиски какой то "мыски"для воды по берегу. Я нашел там большой панцирь черепахи и пошел к дереву сделав там отверстие подставил миску и оттуда появлялись маленькие капли воды. Я опять посмотрел на солнце, два часа к заходу солнца и  я быстро рынул в джунгли в поисках больших листьев, палок и веревок лиан  для хижины на первое время. И знаете, я успел построить эту хижину и от усталости быстро уснул.

Я проснулся, в теплой кроватке, в своей родной теплой кроватке. Как жаль что это был всего лишь сон...