Біблійні мотиви в тексті «маленький принц»

Первая глава рассказывает о образе жизни главного героя в петербурге. его распорядок дня- это пример типичного светского человека. утро наступало после полудня: "он еще в постеле: к нему записочки несут". эти так называемые записочки - приглашения на вечер. обед составляет важную часть жизни онегина: котлеты, тюфтели, пироги, ананасы. и все это запивалось шампанским и вином. сразу после обеда он мчится в театр. создается впечатление, что у него совершенно нет   свободного времени. в театр наш герой приходит с опозданием и не особо видно, что он поклонник искусства. не дождавшись конца спектакля, онегин едет домой переодеться, ведь у него еще много планов. главный герой много времени уделяет своему внешнему виду. далее он спешит на , где проводит всю ночь и возвращается домой под утро.

  антична література вабила і вабить до себе високими гуманістичними ідеалами, героїзмом, красою слова, вишуканістю форми. вона - вічне цілюще,    життєдайне джерело, певною мірою норма і приклад - еталон прекрасного, животворна сила, яка, будучи творчо засвоєна на національному грунті, завжди і нам будувати культуру сучасну і прийдешню.     література є відображенням людського життя. появившись, вона в свою чергу діє в тому чи іншому напрямку на життя народу. отже, щоб зрозуміти античну літературу, необхідно знати і розуміти життя тих народів, які її створили. ці народи - древні греки і древні римлян.     грецька література написана старогрецькою мовою, яка складалася з діалектів - еолійського, іонійського, дорійського, починаючи з ііі ст. до н.е. в лоні грецької літератури почала розвиватися    римська література, яка згодом злилася з нею в єдину греко-римську літературу - античну.     родове суспільство послуговувалося своєрідною ідеологією - міфологією, яка була водночас і фантастичними релігійними уявленнями і спробами з багатих фантастикою міфів пізнати і пояснити навколишній світ, природу, її явища, нарешті саму людину у її зв'язках з природою та іншими людьми. тому література, що виникла в умовах міфологічної ідеології, стає невід'ємною від міфології: вона використовує міфологічні сюжети, образи, її тематика є теж міфологічною. це є найголовнішою особливістю античної літератури.     антична література - велике багатство жанрових форм і стилістичних засобів, яке згодом успішно засвоїли молоді європейські літератори. з античної літератури беруть свій початок майже всі відомі сьогодні жанри зберігаючи здебільшого і свої античні назви: епос, драма, мім, трагедія і багато інших.     завдяки античній культурі і літературі в хіv ст. почалася нова культурна епоха в західній європі - доба відродження. це було відродження інтересу до античності і первісного християнства. сама назва означає "відродження античності". виходячи з античного захоплення людиною, її красою, її здібностями, з християнського людинолюбства і віри і здатність до безмежного духовного збагачення і вдосконалення, гуманісти доби відродження створили новий світогляд, який пролягає і утверджує людину як найдосконаліший, витвір господа і природи, утверджує право людини на земне щастя і радощі, право досліджувати світ, розкривати його таємниці, право на вільну думку і пошук.