Как выглядит ветеран бородинского сражения ?

"Паўлінка" – гэта сацыяльна-батывая камедыя. Асноyны канфлікт п'есы грунтуецца на сутыкненні дэмакратычнай моладзі з носьбітамі старога ўкладу жыцця.

Гэты канфлікт адметны тым, што гэта не канфлікт "бацькоў і дзяцей", а барацьба розных сацыяльных сіл. Дэмакрат Якім Сарока і шляхціц Сцяпан Крыніцкі процістаяць у п'есе, як ворагі, як людзі зусім розных палітычных перакананняў. Паўлінка – маладая дзяўчына, дачка Крыніцкіх, якая кахае Якіма. Але бацька хоча, каб яна выйшла замуж за Адольфа Быкоўскага. Гэта таксама малады шляхціц, але ён не прызнае сваю родную культуру, называе яе "мужыцкай": "Фі! Я такіх мужыцкіх танцаў не гуляю. " Якім жа з Паўлінкай прытрымліваюцца роднай культуры. Яны хочуць новых парадкаў, усяго новага і светлага. Таксама аўтар у гэтай камедыі высмейвае грубыя норавы, пустую ганарлівасць, пошласць і коснасць адсталай засцянковай шляхты. Сцяпан Крыніцкі, Пранцісь Пустарэвіч, Адольф Быкоўскі – тыповыя прадстаўнікі гэтай шляхты. Іх вобразы раскрыты вельмі праўдзіва, надзелены непаўторынымі індывідуальнымі рысамі.

Чаму ж Паўлінка і Якім Сарока – носьбіты лепшых маральных якасцей беларускага народа? У гэтай камедыі галоўнымі героямі з'яўляюцца менавіта Якім Сарока і Паўлінка. Гэта перадавыя людзі беларускай вёскі. Яны пратэстуюць супраць старых парадкаў, супраць пошласці шляхецкага быту, змагаюцца за сваё асабістае шчасце, імкнуцца да новага жыцця. Менавіта па гэтаму Паўлінка і Якім Сарока – носьбіты лепшых маральных якасцей беларускага народа.

Объяснение:

Освіта і суспільство нероздільні. Будь-які проблеми, з якими стикається суспільство, неминуче позначаються на сфері освіти. Водночас, саме сфера освіти, відгукуючись на суспільні й цивілізаційні виклики, реагуючи на них, істотно впливає на розвиток певних культурних програм у суспільстві, основних тенденцій його розвитку.

Сфері освіти, зрештою, належить чимала частка відповідальності за численні негативні суспільні явища, появу кризи у духовній сфері, формування культурного ландшафту загалом і відповідного йому типу особистості зокрема. Найважливішим аспектом цього складного і комплексного процесу є формування, чи пак виховання молоді.

Виховна роль школи в Україні (як середньої, так і вищої) почала підмінюватись прагненням до винятково предметного навчання.

В освіті України почався новий етап розвитку, пов’язаний зі зміною менталітету суспільства та особистості, ціннісних орієнтацій молодого покоління. Пошук нових пріоритетів пов’язаний із визначенням шляхів формування традиційних національних цінностей, що мають більше, ніж особистісне значення; критичним аналізом західних ціннісних орієнтирів; визначенням взаємозв’язку інформаційних ресурсів та особистісної культури людини. Сучасна освіта потребує навчально-виховних програм, спрямованих на вивчення людини, її морального та духовного світу, її самовдосконалення та саморозвитку, на вміння орієнтуватися в соціокультурному середовищі, на цілісну організацію освітнього простору.