Роман евгений онегин вопрос чем интересны картины из жизни дворянство 19 века

Ну одним из интересных фактов является то,что в то время, у богатых людей, которые могли позволить себе покупать книги и иметь библиотеку, пускали в неё всех, кто имел желания почитать,но не имел возможности  приобрести книги (так как не было денег) 
Это мы видим в эпизоде, когда Онегин уезжает из деревни, а Татьяна ходит к нему домой, читать. 
Так же, мы видим Петербургскую жизнь, состоящую из балов, гуляний, беззаботной жизни. Мы видим, что Онегин в Петербурге только и делает, что посещает балы, званные вечера, а затем спит до 12, и всё снова по кругу. 

Вот, надеюсь это

Объяснение:

Снегурочка жаждет любви, но не может полюбить —  её интерес к Лелю наполнен желанием быть единственной и уникальной, она хотела, чтобы пастушок обратил на неё внимание. На долю героини выпадает несчастье — увидев Леля с другой и отвергнувшего её, девушка бросается к матери с : полюбить — или погибнуть. Именно здесь Островский показал мысль своего произведения: жизнь без любви — бессмысленна. Снегурочка не может и не хочет мириться с пустотой и холодом, которые есть в её сердце, и Весна, которая олицетворяет любовь, позволяет дочери испытать это чувство.

Объяснение:

Берман завжди хотів намалювати шедевр. Коли Сью , яка допомага хворій подрузі вирішила- Джонсі потрібно жити, вона звернулася за до до Бермана . Коли Берман взнав що Джонсі дума коли впаде останній листок - вона помре, він сказав що до Сью та зробе все можливе для того щоб Джонсі жила . Тієїж ночі вони помітили що останній листок плюща впав . На наступний день Джонсі прокинулась та подивилася у вікно - там був останній листок плюща. Наступного дня лікар костатував : "небезпека минула. Ви перемогли". Тоді Сью вирішила розповісти все Джонсі: "містер Берман помер сьогодні у лікарні від запалення легень. Він хворів усього два дні . Вранці першого дня швейцар знайшов нещасного старого на підлозі в його кімнаті . Він був непритомний . Черевики і весь його одяг - промокли наскрізь , і були холодними мов лід . Ніхто не міг зрозуміти , куди він виходив такої жахливої ночі . Потім знайшли ліхтар , який ще горів , драбину , зсунуту з місця , кілька покинутих пензлів і палітру з жовтою і зеленою фарбою. Поглянь у вікно , люба , на останній листок плюща. Тебе не дивувало , що він не тремтіть і не ворушиться на вітрі ? Так, мила, це і є шедевр Бермана- він написав її тієї ж ночі , коли злитів останній листок. На мою думку мрія старого Бермана здійснилася тому що він пожертвував своїм життям й намалював свій шедевр завдяки котрому вижила Джонсі.