ответить на один вопрос какой стихотворный размер стихотворении вяземского жизнь наша в старости - изношенный халат: и совестно носить его, и жаль оставить; мы с ним давно сжились, давно, как с братом брат; нельзя нас починить и заново исправить. как мы состарились, состарился и он; в лохмотьях наша жизнь, и он в лохмотьях тоже, чернилами он весь расписан, окроплен, но эти пятна нам узоров всех дороже; в них отпрыски пера, которому во дни мы светлой радости иль облачной печали свои все помыслы, все таинства свои, всю исповедь, всю быль свою передавали. на жизни также есть минувшего следы: записаны на ней и жалобы, и пени, и на нее легла тень скорби и беды, но прелесть грустная таится в этой тени. в ней есть предания, в ней отзыв наш родной сердечной памятью еще живет в утрате, и утро свежее, и полдня блеск и зной припоминаем мы и при дневном закате. еще люблю подчас жизнь старую свою с ее ущербами и грустным поворотом, и, как боец свой плащ, простреленный в бою, я холю свой халат с любовью и почетом.

Смысл сказки "Березовая роща" в том, всегда есть злые существа, завистники, но не нужно обращать на них внимание, если ты четко знаешь, кто ты, заешь свою цель и миссию.

Сказка учит терпению, выносливости, определенной смелости. Всему свое время - оно расставит всех по местам. Кто рожден репейником, тот репейником и будет. А кому суждено стать высокой березой, тот березой и будет. У каждого свое предназначение. Также сказка учит не быть такими "гадами" как поддакивающие змея и жаба. Им ведь от берез польза прямая: тень, прохлада и листва, в которой можно укрыться на зиму.

ответ: Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Хоча Корнель і Расін писали і комедії, проте в той час комічним виставам не надавали такого значення, як трагедії. Комедії сприймалися глядачами як несерйозне видовище, яке має лише розважати публіку. Мольєр вкладав у комедії зовсім інший смисл. Його комедії були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами та помилками. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його комедіям особливої життєвості й динамізму. Його твори стали вираженням духу народу, духу вільнодумства, непокори й протесту проти всього ницого, фальшивого, порочного. Мольєр довів, що у класицизмі комедія має не меншу, а, можливо, навіть і більшу значущість, ніж трагедія. Водночас митець був сміливим новатором у галузі літератури й театральної діяльності: вийшовши за межі класицизму, він заснував нові принципи драматургії.

Талант Мольєра розвинувся за часів утвердження королівської влади у Франції. Людовік XIV, «король - сонце», очікував від класицистів уславлення абсолютизму. І дійсно, величезна кількість творів класицизму монаршу волю, однак, незважаючи на безліч хвалебних творів на честь короля, справжнім володарем епохи став Мольєр - великий король комедії. До нього прислухався не лише король, а й церковники, аристократи та буржуа. Мольєра не любили можновладці, але він став володарем думок і почуттів народу.

Объяснение: