Чем похожи и чем различаться золушка и ассоль (из алых парусов)

Обе потеряли мать, остались с отцами. Что Золушка, что Асоль жили в сравнительном одиночестве (без друзей). Ассоль встречает старика, который предсказывает ей встречу с принцем. У Золушки похожая история с феей-крёстной, которая тоже Золушке встретить её принца. Я бы даже сказала, что обе героини достаточно безынициативны. Золушка, конечно, не лентяйка, но она подчиняется своей судьбе. Ассоль тоже просто ждёт алых парусов. Если бы Золушке не фея, то на бал бы она не попала, а так бы и исполняла прихоти мачехи. Ассоль тоже ни в какие поиски не отправлялась - ждала корабля с алыми парусами у себя в деревушке.

Суп еречності, типові для середньовічної Європи. «Пісня про Роланда» відбиває актуальні проблеми життя Європи X— XI століть, коли араби, захопивши у VIII столітті частину Іспанії, загрожували всій Європі. Французькі королі вели активну боротьбу з арабами. Ці війни розцінювали як богоугодну справу. Наприкінці XI століття під впливом духовенства європейське лицарство почало збиратись у хрестовий похід до Палестини за визволення Гроба Господнього. Європейців також приваблювали розкішні скарби багатих східних країн.
Протистояння двох світів — християнського і мусульманського є лише зовнішнім конфліктом. Конфлікт внутрішній — це протистояння всередині тогочасного феодального світу. Ідея централізації влади, уособлена в образі Карла Великого, наштовхується на феодальну анархію і зрадництво, втілені в образі Ганелона. Карл Великий, Роланд, його друг граф Олів’єр і архієпископ Турпін — з одного боку (для них інтереси Франції понад усе), і зрадник свого короля і батьківщини Ганелон — з іншого. Ця патріотична ідея засудження феодального свавілля та оспівування подвигу споріднює «Пісню про Роланда» з пам’яткою давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів».

Образ

Тараса воплощает в себе удаль и размах

народной жизни. Это человек большого накала

чувств, страстей, мыслей. В нем нет ничего

эгоистического, мелкого, корыстного. Его

душа проникнута лишь одним стремлением - к

свободе и независимости своего народа.

Он встречает своих сыновей ,, на кулаках,, что показывает, что для него важен патриотизм. А в конце он убивает одного из сыновей , т.к. посчитал, что он предал родину и служение.

- Как же хочешь ты со мною биться?разве на кулаки?

Создавая

героический образ Тараса Бульбы, Н.В.Гоголь

не пытается идеализировать его. В нем

перемешаны нежность и грубость, серьезное и

смешное, великое и малое. Гоголь мечтал о

сильном, героическом характере. Именно

таким является образ Тараса. В нем

поэтически запечатлены черты русского

национального характера. Недаром

бессмертная повесть Гоголя является одной

из любимейших книг современных людей.