Учому полягає буття людини 18 і 21 століть?

Проблема сенсу буття і життя ніколи не була простою і до кінця зрозумілою людині. Кожна людина розуміє, що її життя колись закінчиться, що їй відведено певний термін, а тому вважає, що необхідно використовувати такі нетривалі роки з максимальною користю. Водночас багато хто замислюється, що, можливо, конечність буття нівелює будь-який сенс. Зрештою, навіщо до чогось прагнути, якщо кінець в будь-якому випадку однаковий? Втім, тим не менш, теорії про сенс життя продовжують будувати не тільки філософи та мислителі, а й звичайні люди.

При цьому не можна сказати, що люди при визначенні свого сенсу життя повністю автономні і незалежні від ідей суспільства, в якому вони живуть. Час, обставини і інші навколишні фактори здійснюють величезний вплив на те, що в кінцевому результаті людина назве сенсом свого буття. Людство мало багато етапів свого розвитку, одним з таких етапів є XVIII століття. Цьому століттю притаманний ривок в інтелектуальному розвитку людей, на нього припали промислова революція і Епоха Просвітництва. Завдяки промисловій революції багато з функцій, які раніше виконували люди, стали виконувати машини. Люди стали менше працювати і більше замислюватися про втілення своїх бажань до інтелектуального розвитку. Для Епохи Просвітництва були характерні поява вільнодумства і раціоналізму. Цілком зрозуміло, що здатність мислити в таких обставинах вийшла для людини на перший план. Завдяки змінам XVIII століття людина стала вважати власні права більш важливими, саме тоді з’явилася, зокрема, Декларація прав людини і громадянина. Тому, як мені видається, можна казати впевнено, що загальний сенс буття більшості мислячих людей XVIII століття був в пізнанні себе, визначенні та затвердженні власних громадянських прав.

Нинішнє XXI століття почалося не так давно, але цілком може стати подібним за своєю значимістю до XVIII століттю. Вже зараз можна констатувати розвиток інформаційних технологій і промисловості. Можливо, що до кінця XXI століття людині зовсім не потрібно буде трудитися в нинішньому розумінні цього слова. Але поки що це робити доводиться – не можна стверджувати, що питання звичайного виживання вирішилося для людини повністю. Тому сенсом життя XXI століття для всіх мислячих людей може стати продовження ефективної наукової роботи, пошуки в максимального продовження життя і приведення рівня життя різних країн планети до єдиного високого рівня. Втім, для звичайних людей сенс життя залишається все тим же – самореалізація, створення великої сім’ї і отримання приємних вражень.

Это стихотворение написано А.Т. Твардовским в 1941 году. Время трагическое: отступление Красной армии под натиском превосходящего в силах врага. Белоруссия, Смоленщина... Осенью фашисты уже были под Москвой...
Перед глазами очень ясно рисуется картина: кладбище на краю села, под кронами елей и сосен старые накренившиеся кресты с рушниками (полотенцами), принесёнными и повязанными на них к Пасхе. Конечно, у каждой перекладины креста совсем другая символика, но в эту минуту они действительно чем-то напоминают остовы вставших из могил предков в белых саванах, которые пытаются поднять руки кверху в молитве за своих потомков. 
А почему "в бога не верящих"? Да ведь после революции 1917 года церковь была отделена от государства, более того, вера запрещалась, это была эпоха атеизма. К 40-ым годам в обстановке официального безбожия выросло целое поколение. Это они идут в отступающих колоннах. 
Но  молитва предков окажется сильнее их неверия, их дождутся покидаемые ими люди. Но это уже будут воины-победители. 
Надеюсь, тебе понравятся мои ассоциации... Удачи! 

Рассказ "Слепой музыкант"-это произведение о взрослении ,становлении в жизни слепого мальчика,превращении его в полноценную личность.Человек,не смотря на полный мрак вокруг,научился видеть свет жизни,почувствовать радость жизни,обрести счастье и сделать счастливыми близких людей.Видеть сердцем,найти гармонию в жизни,получить признание,обрести любовь и создать семью-это не каждому зрячему человеку дано,стоит задуматься,через какие испытания проходит главный герой рассказа.Никогда не стоит опускать руки,в любой беде могут близкие,надежда и вера -это то,что нельзя терять.Счастье-оно рядом,надо уметь радоваться жизни и ценить каждый день.Задумываться надо над подарками судьбы или почему их нет,может дело в нас самих.