И.бунин считал важным для себя найти "звук" для того, чтобы сложилось новое произведение. какой "звук" мог явиться истоком рассказа "кавказ" нужно на

Богатырь Илья Муромец – известный герой русских былин. В нем воплотилась сила, мощь, самоотверженность и непобедимость русского народа.

В детстве и юности будущий богатырь страдал заболеванием, не позволяющим ему самостоятельно ходить, но в 33 года получил чудесное исцеление от посетивших его врачевателей. Он не только смог передвигаться, но и стал обладать недюжинной силой. Имя Илья он получил после крещения, раньше его звали Никита.

Илья Муромец посвятил свою жизнь защите русской земли и народа. Он одолел Соловья-разбойника, Идолище, отразил нападение захватчиков (половцев, казаков) и совершил много подвигов во время службы у князя Владимира. Любимый русский богатырь обладал удивительной силой духа, был спокоен и степенен, добр и великодушен. Он не проливал понапрасну кровь, щадя врага, проявлял смелость и благородство. Описание подвигов Ильи Муромца в былинах перекликается с реальными историческими событиями.

Имя богатыря упоминается не только в русских былинах, но и во многих зарубежных произведениях, сагах, эпических поэмах Германии XIII века.

Интересно, что в отличие от других былинных богатырей Илья Муромец ни разу не упоминается в летописях. Существовал ли он в реальности? В одних былинах говорится, что в конце жизни богатырь окаменел, а в других – что он занялся религией, стал монахом и был похоронен в Антониевых пещерах. После проведения исследований у ученых возникли сомнения, что в Киево-Печерской лавре действительно находятся мощи Ильи Муромца. Место рождения и точное прозвище богатыря также не определено.

Русская православная церковь канонизировала Илью Муромца, его образ почитается 1 января. Именем богатыря названы музыкальные произведения и художественная литература, водопад на полуострове Медвежий, ледоколы, самолеты и бронетехника. Образ Ильи Муромца запечатлен на картинах Николая Рериха и Виктора Васнецова

Протягом багатьох століть Святе Письмо вважалося світовою енциклопедією, книгою, загальноприйнятою для читання. Так і я, читаючи Біблію, осягаю правоту цих тверджень, дивуюсь величезному числу тем, аспектів, позицій, з яких можна аналізувати текст Святого Письма. Читаючи Біблію і намагаючись зрозуміти її суть, я усвідомила, що основними поняттями, відображеними Книгою книг, є поняття Добра і Зла. Дуже важливе й цікаве те, що їхнє розкриття протягом усього тексту Святого Письма здійснюється в різних формах, наприклад через заповіді, дані людству Богом. Ось тільки деякі з них: не убий, не вкради, полюби ближнього свого, як самого себе... Ці заповіді складають моральну основу людського Буття. Розмірковуючи над сторінками Біблії, я прийшла до висновку, що поняття добра вміщає в себе любов, співчуття, самопожертву. Зло ж — це гріхопадіння, братовбивство...

Як відомо, наше життя — це жорстока боротьба добра і зла. А художні літературні твори, як правило, є відображенням нашого буття на землі. В багатьох з них знаходять своє відображення теми і мотиви, народжені Біблією та підказані життям. Читаючи текст Святого Письма, я переконалася в цьому. Можливо, якби я не думала і не читала Вічної книги, багато літературних художніх образів і символів залишилися б для мене до кінця непізнаними. Я б не спіткала всього того, що намагалися сказати письменники, створюючи свої твори і спираючись на біблійні мотиви.  Знайомство з текстом Біблії і роздуми над її сторінками дали мені уявлення про філологічну Біблеїстику. Ця наука вивчає переваги й мовне оформлення Біблії. І це дуже важливо! Як часто ми вживаємо яскраві мовні перли, не відаючи, що першоджерелом більшості з них є Біблія. Як часто ми, зітхаючи про тлінність буття, вимовляємо: «Суєта суєт!». Виявляється, слова ці належать єрусалимському царю Проповіднику. І про це написано в одній з книг Нового Завіту. «Фома ти невіруючий!» — Дорікаємо ми когось за невірство. Фома ж був, згідно зі Священним Писанням, учнем Ісуса, який не бажав вірити в Його воскресіння. «Впасти духом», «волосся стає дибки», «відвести душу» — ось ті влучні вислови, які переходили зі століття в століття і які дійшли до наших днів. Безумовно, читання й роздуми над сторінками Книги книг дозволили мені дізнатися все це і співвіднести з днем сьогоднішнім.

Міркувати над Біблією можна нескінченно, оскільки більш ємний і глибокий за змістом твір людство навряд чи мало і буде мати. Але основна думка, народжена моїми міркуваннями над Святим Письмом, полягає в тому, що Біблія — це класичний твір, що пройшов суворий іспит часом і що витримав його. Актуальність Біблії, на мою думку, безперечна, бо у Вічній книзі ми знаходимо відповідь на будь-яке запитання, що хвилює нас. У ній є основні моральні принципи людського буття, загальнолюдські норми поведінки, згідно з якими повинна жити Людина. Звичайно ж, усвідомивши все це, я ще не раз буду перечитувати Велику Книгу Життя і, без сумніву, буду ще не раз розмірковувати над її сторінками.

Объяснение: