Написать небольшое сочинение. нравственый выбор моего ровестника в произведениях астафьева и распутина

В жизни каждый человек встает перед нравственным выбором, и каждый поступает по-разному, это зависит от его духовных качеств. Так и герой рассказа В. Астафьева "Конь с розовой гривой" неоднократно встает перед нравственным выбором: калачи украл, бабушку обманул. Он поддался легкой жизни, но его духовные качества оказались неизмеримо выше, совесть замучала его: "Терзался я ночью, ворочаясь на полатях. Сон не брал меня, как окончательно запутавшегося преступника. "Видно, что герой раскаивался, но совесть его мучила еще сильнее и он рассказал правду бабушке. Бабушка все равно купила ему пряник, потому что любила его и простила, потому что есть на свете человеческая доброта. Бабушка преподнесла ему настоящие уроки доброты, честности.
Именно такой нравственный выбор характеризует его, как человека словестного, честного на добрые поступки. Только тогда герой понял, что человека любят не за что-то, а просто так.
Посмотрим, как поступил герой рассказа В. Распутина "Уроки французского". Он тоже встал перед нелегким нравственным выбором.
В первый раз он показал себя самостоятельным, дисциплинированным, остался один в чужом городе, хоть мог уехать к матери в деревню, но он выбрал учебу, так как очень хотел учиться, тянулся к знаниям. Вторым страшным испытанием для мальчика стал голод. Чтобы заработать денег на еду, он начал играть в чику на деньги. Играл он: честно, хотел показать свои но его только жестоко избивали. Мальчик не знал, что игра на деньги не может быть честной. Только учительница Лидия Михайловна старалась ему. Она его понимала как никто другой. Она начала с ним играть на деньги потому, что хотела ему а
пошла на это потому, что на другую он не соглашался. Она открыла ему двери в новый мир; там люди могут доверять и Теперь он узнал, что есть на свете доброта, отзывчивость, любовь.
Так случилось, что В. Астафьев и В. Распутин спустя много лет вспомнили, что с ними было в детстве "Мы написали эти рассказы в надежде, что преподанные нам в свое время уроки лягут на душу как маленького, так и взрослого читателя".

з часiв середньовiччя i до наших днiв лiтература черпає з Бiблiї
теми, сюжети i мотиви, переосмислюючи їх вiдповiдно до вимог та iдей
свого часу.
Найбiльшою популярнiстю серед українських письменникiв користувалася
притча про сiяча, що пояснюється просвiтительською функцiєю лiтератури,
прагненням вiдкривати народовi очi на його життя. До неї не раз
звертався Тарас Шевченко (”Чигирине, Чигирине…”, поеми “Сон” i “Кавказ”,
“Саул”, “Не нарiкаю я на Бога”) i Пантелеймон Кулiш (”Дума”, “Старець”,
“Неньчина пiсня”). Цю притчу у демократично-просвiтительському дусi
перетлумачують Юрiй Федькович (”Нива”, “Дикi думи”, “Думи мої, дiти
мої”) Михайло Старицький (”На новий рiк”, “Нива”).
Значну популярнiсть в українських письменникiв мали притчi про
таланти, блудного сина, любов, багача i бiдного Лазаря, про терен.
Наприклад, Тарас Шевченко (”Притча про блудного сина”), Iван Франко
(”Дума про Наума Везумовича”, “Притча про терен”), Леся Українка (”У
пущi”), Павло Грабовський (”До сестри”).

Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину Рембрандта «Повернення блудного сина» (1668). ЕрмітажЄвангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок.Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті. Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності.Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато- і краснувато-коричневих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освіт-лених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато — часто не пензлем, а шпателем чи пальцем. Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою.4. Підготовка до творчої роботи «Біблійні сюжети у віршах російських поетів»1) Мета роботи — прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього,якою мірою...)2) Стиль викладання — науковий.Початок може бути таким: