Найдите описание портрета вани в повести "сын полка". почему автор несколько раз обращает внимание на выражение лиц и глаза мальчика? описание мальчика надо найти из самой повести

Подчеркивает его эмоциональность.
Глаза

С. 248 (во время еды) Изредка его синие, как бы немного полинявшие от истощения глаза с робким извинением поглядывали на кормящих его солдат.

Ваня переводил синие испуганные глаза с одного великана на другого, стараясь понять по выражению лиц, хорошо ли для нас то что делается, или плохо.

Лицо его стало злым, глаза упрямо сверкнули исподлобья.

Встреча у штаба с капитаном Енаки…. В глазах у мальчика мигнули синие искры но он тотчас опустил ресницы

Тут Ваня глотнул воздух и жалобно посмотрел в глаза капитана своими наивными прелестными глазами, виновато мигая ресницами.

Восхищенно сияя глазами, Ваня осмотрел новый блиндаж разведчиков.

В его опущенных глазах, нет – нет да и продергивалось сквозь ресницы синяя озорная искорка.

Глаза его метнули синие искры

Бой (с. 256) он стоял на вытяжку перед Енакиевым глядя на него широко раскрытыми глазами, в которых светилось счастье, от того что командир батареи наконец его заметил.
Глаза

С. 248 (во время еды) Изредка его синие, как бы немного полинявшие от истощения глаза с робким извинением поглядывали на кормящих его солдат.

Ваня переводил синие испуганные глаза с одного великана на другого, стараясь понять по выражению лиц, хорошо ли для нас то что делается, или плохо.

Лицо его стало злым, глаза упрямо сверкнули исподлобья.

Встреча у штаба с капитаном Енаки…. В глазах у мальчика мигнули синие искры но он тотчас опустил ресницы

Тут Ваня глотнул воздух и жалобно посмотрел в глаза капитана своими наивными прелестными глазами, виновато мигая ресницами.

Восхищенно сияя глазами, Ваня осмотрел новый блиндаж разведчиков.

В его опущенных глазах, нет – нет да и продергивалось сквозь ресницы синяя озорная искорка.

Глаза его метнули синие искры

Бой (с. 256) он стоял на вытяжку перед Енакиевым глядя на него широко раскрытыми глазами, в которых светилось счастье, от того что командир батареи наконец его заметил.

Відповідно до вимог шкільної програми школярі вивчають два твори Гоголя – повість «Тарас Бульба» (у 7 класі) та «Шинель» (у 9-му). Проте сьогодні традиційно «шкільний» твір, яким є «Тарас Бульба», потрапив до епіцентру різноманітних ідеологічних дискусій. Причина тому – як ідеологічно спрямований підхід до вивчення твору (увага надається аналізу теми патріотизму, ілюстрацією до якої стали долі головних героїв), такі традиційне позбавлення повісті відповідного літературознавчого супроводу (розгляду жанрової природи твору, аналізу типологічних особливостей героїв, уваги до образу оповідача тощо). З об’єктивних причин читач-семикласник не готовий осягнути складну архітектоніку твору і тому, за відсутністю естетико-філософського контексту твору, засвоює ідеологічні кліше (патріотичний твір, герої-патріо-ти – Тарас іОстап, герой-зрадник Андрій). На нашу думку, в сучасній методиці визначилося коло питань, вирішення яких дасть можливість наблизити твір до читача. Представимо основні з них, що потребують вивчення підчас організації опрацювання повісті «Тарас Бульба».

Відповідно до вимог шкільної програми школярі вивчають два твори Гоголя – повість «Тарас Бульба» (у 7 класі) та «Шинель» (у 9-му). Проте сьогодні традиційно «шкільний» твір, яким є «Тарас Бульба», потрапив до епіцентру різноманітних ідеологічних дискусій. Причина тому – як ідеологічно спрямований підхід до вивчення твору (увага надається аналізу теми патріотизму, ілюстрацією до якої стали долі головних героїв), такі традиційне позбавлення повісті відповідного літературознавчого супроводу (розгляду жанрової природи твору, аналізу типологічних особливостей героїв, уваги до образу оповідача тощо). З об’єктивних причин читач-семикласник не готовий осягнути складну архітектоніку твору і тому, за відсутністю естетико-філософського контексту твору, засвоює ідеологічні кліше (патріотичний твір, герої-патріо-ти – Тарас іОстап, герой-зрадник Андрій). На нашу думку, в сучасній методиці визначилося коло питань, вирішення яких дасть можливість наблизити твір до читача. Представимо основні з них, що потребують вивчення підчас організації опрацювання повісті «Тарас Бульба».