Какая главная мысль хотел донести до нас автор в этом стихотворении утро победы где трава от росы и от крови сырая, где зрачки пулеметов свирепо глядят, в полный рост, над окопом переднего края, поднялся победитель-солдат. сердце билось о ребра прерывисто, часто. не во сне - наяву. и сказал пехотинец: - отмаялись! баста! - и приметил подснежник во рву. и в душе, тосковавшей по свету и ласке, ожил радости прежней певучий поток. и нагнулся солдат и к простреленной каске осторожно приладил цветок. снова ожили в памяти были живые – подмосковье в снегах и в огне сталинград. за четыре немыслимых года впервые, как ребенок, заплакал солдат. так стоял пехотинец, смеясь и рыдая, сапогом попирая колючий плетень. за плечами пылала заря молодая, предвещая солнечный день.

Что солдаты погибли на фронте , им было тяжело погибать и мы должны их поминать потому что они нас , это самое главное если бы не они то бы нас не было на свети .

•Васютка - мальчик отважный, знающий многие основы таежной жизни, именно они, а также неуемная тяга к жизни, сообразительность ему выйти из леса. Но он все-таки ребенок, и ему свойственна пугливость, хвастливость, иногда даже дерзость (как он, например, ругал кедровку в лесу!).
•мать Васютки - Анна, разделяет суровый быт таежников. Сына очень любит, но не прочь поворчать на него.
•отец Васютки - Григорий Афанасьевич. Не слишком говорливый человек, привык скрывать свои эмоции. Ростом он большим, телом могуч.
•дедушка Васютки - Афанасий. Спорить с ним бесполезно, но дедушка действительно мудр.
•дядя Коляда, командир игарского бота - добрый, отзывчивый человек.

Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської.  Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі,  і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.
Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.

Подробнее - на -