Olegovna Volkov
?>

Как меняется пространство в стихотворении узник

Литература

Ответы

BorgovichOA
Увеличивается. Сначала узкая и маленькая темница, затем необозримые дали.
brand

к у краплині роси відбивається весь світ, так у долі Володимира Миколайовича Сосюри відобразились усі щасливі й трагічні сторінки історії України XX ст.

Народився Володимир Сосюра 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве, що на Донеччині. Сам поет завжди підтримував легенду про походження своїх предків із Франції:«...дід мій підписувався “Соссюр” і казав, що наше прізвище українізували писарі. Можливо, це так і було. Очевидно, мій предок, чомусь мені здається, що він з південної Франції, Провансалю, — потрапив до Запорозької Січі, де писарі записали його “Сюсюрою”. Мої родичі, звичайні селяни і робітники, кажуть: “Ми — французи"».

Объяснение:

думаю правлено

LIN1022

В такой точно день охотился я однажды за тетеревами в Чернском уезде, Тульской губернии. Я нашел и настрелял довольно много дичи; наполненный ягдташ немилосердно резал мне плечо; но уже вечерняя заря погасала, и в воздухе, еще светлом, хотя не озаренном более лучами закатившегося солнца, начинали густеть и разливаться холодные тени, когда я решился наконец вернуться к себе домой. Быстрыми шагами я длинную "площадь" кустов, взобрался на холм и, вместо ожиданной знакомой равнины с дубовым леском направо и низенькой белой церковью в отдалении, увидал совершенно другие, мне не известные места. У ног моих тянулась узкая долина; прямо, напротив, крутой стеной возвышался частый осинник. Я остановился в недоумении, оглянулся... "Эге! - подумал я, - да это я совсем не туда попал: я слишком забрал вправо", - и, сам дивясь своей ошибке, проворно спустился с холма. Меня тотчас охватила неприятная, неподвижная сырость, точно я вошел в погреб; густая высокая трава на дне долины, вся мокрая, белела ровной скатертью; ходить по ней было как-то жутко. Я поскорей выкарабкался на другую сторону и пошел, забирая влево, вдоль осинника. Летучие мыши уже носились над его заснувшими верхушками, таинственно кружась и дрожа на смутно-ясном небе; резво и прямо пролетел в вышине запоздалый ястребок, спеша в свое гнездо. "Вот как только я выйду на тог угол, - думал я про себя, - тут сейчас и будет дорога, а с версту крюку я дал!"

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Как меняется пространство в стихотворении узник
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

bogdanyukn562
annabanova9
postbox
ИгоревичАндрей
Vrezh
Nikishina
modos201276
Павел
Диана820
milkamilka1998
Анна-Денис1346
Sochinenie na temu : любите книгу : )
kotikdmytriy11
lovely138887
Vyacheslav_Nikolaevna
Виктор Попова