Витоки конфлікту бена і деві (останній дюйм) твір-мініатюра або роковий і щасливий листок плюща (останній листок)

Унаш час, багато проблем мiж батьками і дітьми. напевно,так було і завжди, але зараз у часи комп ютерних технологій і цифрового телебачення, проблема загострилася,як ніколи раніше. але у більшості випадків ініціатором конфлікту є саме батьки. їх неувага та неповага до дітей, часто має несподівані наслідки.  так і у творі "останній дюйм" автор описав непорозуміння між дитиною та батьком. герой - пілот - береться не за свою справу : він опускається на дно червоного моря , де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення. письменник намагається розкрити складні й болісні переживання бена , коли він , поранений акулами , збирає останні сили , щоб за всяку ціну врятувати сина , а головне - зламати глуху стіну відчуження , подолавши той « останній дюйм » , який відділяв його від власної дитини. деві - десятирічний хлопчик , який розумів , що мати ним не цікавиться, а батько - стороння людина , «різкий і небагатослівний ». хлопчик гостро відчував свою самотність і турбувався , що ж з ним станеться , якщо батько не випливе з морської глибини. після обіду деві запитує батька про те , чи відомо комусь про їх місцезнаходження . і, як завжди , батько грубувато відповідає: «ти не бійся , нічого з тобою не станеться! » історія поранення бена змушує хлопчика забути про свої невеселих думках і серйозно поставитися до того , що сталося. особа деві було « сповнене жаху» , а від крові на руках він « зеленіє » , голос його тремтить від сліз і хвилювання . вперше бен придивляється до сина і думає: «він , здається , хлопчик розвинений ». так , цей хлопчина « був чимось схожий на нього самого : за дитячими рисами приховувався , можливо , твердий і навіть невгамовний характер». бен зрозумів , що відповідає за життя сина. якщо він і раптово загине , деві залишиться сам , і його не скоро знайдуть у цій пустелі , а може , взагалі не знайдуть. на хлопцеві лежить велика відповідальність,але заради життя свого батька, він впорався із тяжким та майже не нездійсненнім  завданням.  але,врешті-решт, історія закінчується добре. і батько з сином переступають через межу непорозуміння,розуміючи, що вони один одном найближчі люди.

Василий тёркин»  (другое название  —  «книга про бойца»)  —  поэма  александра твардовского, одно из главных произведений в творчестве поэта, получившее всенародное признание. поэма посвящена вымышленному герою  — василию тёркину,солдату  великой отечественной войны. поэма начала печататься с продолжением в газетном варианте с  1942 года  и была закончена в  1945 годк. первое отдельное издание ещё незаконченного произведения вышло в 1942 году. большей частью поэма написана четырёхстопным хоре   (отдельные главы трёхстопным хореем). по результатам проведённого в 2015 году журналом « репортёр» социологического исследования, текст поэмы занял 28-е место в топ-100 самых популярных в россии стихотворных строк, включающем, в числе прочего, и мировую классику.

Мальчик том беринг бесконечно запуган своими дядей и тетей. его ужасает мысль, что с отцом, которого он почти не помнит, проедит страшный "гнев отца". взрослые не значения состоянию ребенка. но вот приехал любящий отец с новой мамой, доброй и нежной. но страх не оставляет. чтоб не сдаться без боя, мальчик находит пистолет и стреляет в свой ужас. вбежавший отец все понял. "я все знаю. мой маленький бедная, живая душа! " "гнев отца" страшно трагический рассказ о муках невезучего мальчика, которого никто не любил до приезда отца.