В чём особенность бунинского видения мира, которая придавала неповторимую выразительность его произведениям?

Я -- часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо.
В этом эпиграфе речь идет о Воланде, который вроде бы совершает плохие, ужасные поступки: он и его шайка (Бегемот, Азазелло и Коровьев) постоянно делают какие-то гадости, хулиганят: они отправляют Степу Лиходеева в Ялту, занимая его квартиру, отрывают и обратно прикрепляют голову Бенгальскому, сначала на представлении одевают женщин и сыплют деньги на их головы, а потом благодаря черной магии раздевают их на улице, одсовывают запрещенные доллары Никанору Босому, за что его забрали в милицию. Но это не просто хулиганство и преступления, таким образом Воланд, часть той силы, наказывает людей за их пороки, можно сказать, ставит их на путь истинный

Збірка Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок та інші оповідання» охоплює написане у 1923–1927 роках. Ці твори, сповнені психологічної напруги і незвичайного поетизму, — про дорослішання і дружбу, про відвагу і страх, про кохання і втрати, про війну і смерть, про відчайдушні пошуки сенсу життя… У характерному «телеграфному» стилі Гемінґвей фіксує довколишні події, часто не промовляючи про головне. Але місткі і несподівані деталі та óбрази створюють настільки особливу атмосферу, що в цих лаконічних, сміливих та витончено експресивних текстах автор постає перед нами як майстер короткої прози.