Рассказ о русских обряде или традиции​

Россия – поистине уникальная страна, которая наряду с высокоразвитой современной культурой бережно хранит традиции своей нации, глубоко уходящие корнями не только в православие, но даже в язычество. Россияне продолжают отмечать языческие праздники, верят в многочисленные народные приметы и предания.

Христианство подарило русским такие замечательные праздники, как Пасха, Рождество и обряд Крещения, а язычество – Масленицу и Ивана Купалу.

Пасха

Пасха – это светлый праздник воскресения Христа. Этот праздник пришел на Русь из Византии вместе с крещением в конце X века. С тех пор по всей России широко, красиво и торжественно отмечают этот христианский праздник

Рождество

Рождество Христово — праздник рождения Иисуса Христа мира, с пришествием которого люди обрели надежду на милосердие, доброту, истину и вечную жизнь. Православная церковь отмечает Рождество Христово по юлианскому календарю 7 января в отличие от западных церквей, празднующих его 25 декабря по григорианскому календарю

Иван Купала

Еще в пору язычества у древних русичей существовало божество Купало, олицетворяющее летнее плодородие. В его честь вечерами и распевали песни, и прыгали через костер. Это обрядовое действие превратилось в ежегодное празднование летнего солнцестояния, смешивая в себе языческую и христианскую традицию. Иваном божество Купало стало называться после крещения Руси, когда его заместил не кто иной, как Иоанн Креститель (точнее — его народный образ), крестивший самого Христа и чье рождество праздновалось 24 июня.

Масленица

В старину масленица считалась праздником поминовения усопших. Так что сжигание масленицы - это ее похороны, а блины - это поминальное угощение. Но время, и русский люд, жадный до веселья и отдыха, превратил грустный праздник в разудалую Масленицу. Но осталась традиция печь блины - круглые, желтые и горячие, как солнце, а к ней добавились катания на конных упряжках и санях с ледяных гор, кулачные бой, тещины посиделки. Масленичные обряды очень необычны и интересны, так как они сочетают в себе завершение периода зимних праздничных ритуалов и открытие нового, весеннего периода праздников и обрядов, которые должны были получению богатого урожая.

Ознаками фольклору є: усність, традиційність, варіантність, колективність, анонімність, імпровізаційність, • відображення життя, праці, боротьби трудового народу в різні історичні епохи; • вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки різних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей; • соціальна значимість творів; • колективний характер творення; • усне зберігання й поширення; • варіантність текстів; • анонімність; • порівняно невеликий обсяг; • ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів; • простота і ясність стилістики; • строга послідовність композиції; • повторюваність; • переважання дієслівних рим

Ознаками фольклору є: усність, традиційність, варіантність, колективність, анонімність, імпровізаційність, • відображення життя, праці, боротьби трудового народу в різні історичні епохи; • вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки різних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей; • соціальна значимість творів; • колективний характер творення; • усне зберігання й поширення; • варіантність текстів; • анонімність; • порівняно невеликий обсяг; • ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів; • простота і ясність стилістики; • строга послідовність композиції; • повторюваність; • переважання дієслівних рим