Произведение: "тарас бульба" н. в. гоголь. 1. написать своё отношение к тарасе бульбе (понравился/не понравился потому

Тарас Бульба- довольно культовый герой и не с проста он любим и почитаем в своем полку. Патриотичный до мозга костей человек- не побоится убить собственного сына-Андрия, который в общем-то уже и перестал быть Бульбой после предательства Родины,и даже сам пожертвует собой для людей.
Меня при прочтении смущали и беспощадность Тараса к врагам и его слепая верность идеалам, но с другой стороны это всем и нравилось в 15-16 веках. Я уважаю этого персонажа и я не сдерживаясь плакала из-за его кончины.

Ещё в раннем детстве я нашёл у мамы книжку "Гарри Поттер", мне она показалась интересной по обложке...
Волшебные палочки, летающие метлы, разговаривающие шляпы и многое другое ожидало меня в этой книге!
Я не раздумывая сразу принялся читать её, страницу за страницей, главу за главой...
Я бы хотел сказать огромное автору этого во волшебного произведения, которое заставляет верить в сказку, погружаться в сказочный мир волшебства и фантазий. Я хочу посоветовать и другим почитать эту книгу, именно почитать, а не посмотреть фильм... Ведь в нем так много упущено!

Объяснение:

Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма”

“Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма”

Багато людей замислюються про філософський аспект кохання та його вплив на життя людини. Серед письменників, які завжди є творчими людьми, тема кохання піднімається ще частіше, зазвичай це відбувається в їхніх творах. Не чужа ця тема була і для українських письменників, зокрема, для Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. У своїх творах “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма” автори розглядали питання кохання, як одну з найголовніших. Згідно зі змістом цих творів цілком можна прийти

до висновку, що без кохання життя ніяк не можна назвати повноцінним, оскільки воно є лише існуванням.

Якщо розглядати лише зміст, дуже схожими є п’єса “Наталка Полтавка” та повість “Маруся”. Там дві молоді дівчини були позбавлені можливості бути разом зі своїми улюбленими хлопцями з тієї причини, що матеріальні обставини розлучали їх. На прикладі двох цих дівчат автори прекрасно показують, що їх життя без коханих перетворилося на справжнє пекло – ніщо не могло їх втішити. Ніяк не можна називати це життям, це є справжнісіньким існуванням, якого ні одній людині побажати не можна. І якщо Наталка

таки стала щасливою разом зі своїм Петром, то Маруся так і не дочекалася Василя і померла від туги. Хіба це можна називати життям? Дещо складніше описане питання кохання у творах “Конотопська відьма” та “Енеїда”. Як мені здалося, в “Конотопській відьмі” герої були більшою мірою зосереджені на другорядних речах, в їх існуванні місця любові було дуже мало. Більш того, в деяких випадках те, що прийнято називати коханням, було замінено для них чарами Явдохи Зубихи. Все це в остаточному підсумку ні до чого доброго не призвело – практично всі герої цього твору залишилися ні з чим. В “Енеїді” питання кохання досліджено мало, але, на мою думку, там по-справжньому ніхто нікого не любив, а значить, і існування героїв цього твору мало небагато спільного зі справжнім і повноцінним життям.

Автори всіх вищезазначених творів добре розуміли життя і віддавали собі звіт в тому, що без любові час людини на Землі – це не життя, а існування. Я можу повністю погодитися з цією тезою. Крім того, необхідно відзначити, що, незважаючи велику кількість питань, порушених у творах, питанню кохання відведено важливе місце, не помітити це неможливо.

отметь лучшим!