Дитинство поета було важким, хоча й благополучним.З тісної селянської хати виніс він найперш незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні.У тій хатині почув він уперше і думи Шевченкові...
Та жилося родині Самійла Малишка не розкішне. Землі було дві десятини, а сім'я чималенька – тільки дітей одинадцятеро. Тож доводилося господареві і шевцювати, й на заробітки в Таврію ходити. От і малий Андрій пособляв чим міг. Ходив заможнішим по господарству помагати, грав на весіллях на гармонії, бо ж мав і талант музики. Підрісши, пішов у семирічку, потім навчався в медичному технікумі.ова.
Героями творів Малишка є "хлібороби й сівач робочі люди. Оживає в його творах й історична пам'ять народу. Постають із рядків циклу "Запорожці" славетні прадіди наші, які кров'ю своєю боронили рідний край від ворогів. Та це була тільки прелюдія. Патетичною симфонією, закличним звуком сурми лунає поезія А. Малишка в роки війни проти фашистських нападників. Для нього, як, власне, й для всієї літератури, це були роки високого злету. Тоді з'явились "Україна в огні" О. Довженка, "Слово про рідну матір" та "Жага" М. Рильського, "Любіть Україну" В. Сосюри. З-під пера А. Малишка вилилась пристрасна, пекуча й ніжна пісня любові до Вітчизни – "Україно моя". Ще напередодні війни він написав чудову ліричну поезію "Червоновишневі зорі віщують погожий схід...", де інтимне "ти може, мене й забула: не бачила стільки літ..." – тісно переплелося із суворо-солдатським: "Друзі ідуть полками, і я серед них – сурмач". Сином України, сурмачем, поетом і журналістом пішов А. Малишко на фронт.
на свете не так много вещей, которые являются вечными. ведь золото, драгоценные украшения, изысканная одежда, дорогие автомобили и дома — все это ценности ложные, временные. со временем они обесцениваются, ломаются, портятся, перестают быть модными. а вот среди вечных, истинных ценностей можно назвать три вещи. это вера, любовь и дружба. «настоящий друг — это величайшее сокровище», «верный друг познается в беде» — как часто мы с вами слышим эти пословицы, но как редко задумываемся над их настоящим значением.
в сегодняшнее время трудно найти настоящего друга. да, у каждого из нас есть много друзей, которых я называю бабочки-однодневки. они готовы пойти с вами в кино или кафе, потратить деньги в модных бутиках, посмеяться над шуткой. но эти друзья никогда не поддержат вас в трудную минуту. зачем им друг, которому надо , которого нужно утешать, тратя свое время? они лучше пойдут с другими, удачливыми друзьями в кино. а неудачники их не интересуют.
а вот настоящий друг никогда не оставит вас в беде. чтобы не случилось, какая бы беда не постучала в вашу дверь, друг всегда будет рядом, всегда будет готов , поддержать, утешить. он готов пожертвовать своим временем, деньгами и даже жизнью ради вас. вот это и есть настоящая дружба, которая является вечной и дорогой вещью в жизни. и поэтому ее, как весьма ценную вещь, надо беречь и дорожить ею.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Сочинение на тему: главная мысль и смысл произведения островского ''снегурочка''
Вот такая вот добрая и интересная сказка со смыслом.