Написать сочинение аолшебное письмо о мире

Однажды мне в голову пришло отправить письмо в Африку. Я хотел(а) бы в нем рассказать о нашем мире,ведь они то, его не видели. Я сел(а) за стол и начала писать.Дороие жители Африки! Я пишу вам ,что бы рассказать о нашем волшебном мире. Наша страна называется Россия. мы гордимся ей и любьми,которые прославили ее. Например: великий путешествиник Пржевальский со своей экспидицией открыли, и подробро написали про самые отдаленные места азиатского континента. нашими учены:Сеченовым,Менделеевым. Есть у нас и художники. например: Левитан который написал картину вечерний звон. ими гордится моя Родина и мы никогда их не забудем.Зимой в нашей стране выпадает снег. Вы наверное не знаете что это такое, ведь у вас его никогда не было. Это всего лишь замороженная вода. на снег очень интересно смотреть когда он сыпится с небес, или когда он лежит на земле, и блестит на солнце.Весной снег тает, и к нам возвращаются птицы которые во время зимы улетали в теплые страны. текут ручейки и вся природа будто оживает и снимает с себя снежный панцырь.Мы очень любим свою страну и я желаю вам чтобы у вас все было хорошо. Весь мир удивительно богат, чудесен и интересен!

Ще в давнину книга вважалася знаком мудрості, розуму. Люди вчились читати, хоча раніше це було не кожному доступно. Але той, хто вмів, вважався розумною людиною. Адже читання розвиває уяву, поповнює словниковий запас, навчає.

Та зараз все інакше. Нажаль з розвитком технологій занепадає книжна функція. Стрімко зменшується кількість людей, які ще й досі читають книжки не заради потреби (навчання), а для свого задоволення, розвитку. Бо ж з’явились такі речі, як телевізор, інтернет тощо. Усі ці технології це добре, але книгу вони не замінять, хоч якби це на перший погляд не здавалось. Люди перестають мислити, коли перестають читати. Бо ж відомо, що телевізор надає вже готовий для сприймання матеріал, який непотрібно осмислювати, адже це вже зробив режисер. А для того, щоб прочитати книгу, потрібно осмислити самому поданий матеріал, своєю уявою. Тож виходить, що дивлячись телевізор, нам нав’язують своє сприймання інші люди. Щоб переконатись в цьому, після прочитання певної книги, перегляньте фільм до неї. Ви зрозумієте, що у ньому все не так, як ви собі уявляли.

Виявляється, і дорослі роблять інколи неприпустимі помилки. І це дуже боляче для дітей, які звикли бачити в них взірець для себе. А особливо коли ці дорослі — ваші рідні. І тоді втрачається ідеал, настає розчарування. Що робити? Як маленькій душі протистояти цій зневірі?

У повісті "Шпага Славка Беркути", Ніна Бічуя дітям було соромно за дорослих. Вони розчаровані. Юлько та Стефко навіть стали злими в ставленні до інших.

Яких же помилок припустилися дорослі, рідні наших героїв-підлітків? Наприклад:

1. Тато Юлька любить своє місто, захоплений його давньою історією, написав навіть книжку. Але в ній використав без дозволу чужі матеріали, відкриття, видаючи їх за свої знахідки.

2. Механік Комарин недостатньо добре оглянув літак перед польотом, і з ним трапилася авіакатастрофа. Загинув другий пілот, а батька Славка довго не могли розшукати. Комарин намагався знайти собі виправдання, уживав алкоголь.

3. Батько Стефка - не дбав про родину, пиячив, діти залишилися бездоглядні.

Усі ці помилки дуже сильно повпливали на формування характерів підлітків.