Былина «садко». какое событие является зачином, какое - кульминацией, а какое - развязкой?

Композиция былины «Садко»

1 часть

Экспозиция: жил в Новгороде славный гусляр Садко.

Завязка: перестали звать его на так называемые пиры.

Развитие событий: пошел гусляр на берег Ильмень-озера, три дня славно играл на гуслях, по совету царя морского заключает пари в заведение с купцами Новгорода, что в Ильмень-озере рыба с золотыми плавниками водится, выиграл заведение Садко, стал купцом новгородским.

Кульминация: бьется об заклад в заведение, что выкупит все товары Новгорода.

Развязка: три дня выкупал товары, а их опять завозили, поэтому понял, что Новгород богаче него, признал свое поражение.

2 часть

Завязка: снаряжает Садко корабли в дальнее плавание.

Развитие событий: хорошо торгует в Золотой Орде, на обратном пути царь морской выкуп просит, не золотом, серебром, жемчугом, самого Садко ждет.

Кульминация: Садко с гуслями отправляется в океан морей к царю морскому.

Развязка: славно играет на гуслях царю морском, и по совету Николая Можайского гусли ломает, на Чернавушке женится, счастливо возвращается в Новгород, строит церкви соборные, обращается к Богу.

Источник: kratkoe com

Усе в житті людини має важливе значення, навіть найменша дрібничка. Здавалося б, звичайнісінький собі жест, посмішка чи вираз обличчя... Але скільки цікавої інформації про людину вони можуть повідомити оточуючим. Те ж саме можна простежити і в літературі. Розкрити краще зміст твору допомагає художня деталь. Це один із Засобів, що допомагає письменнику створити чіткий образ, точно змалювати якийсь предмет, явище або характер персонажа. Приміром, художню деталь використовував у своїх творах видатний російський письменник Антон Павлович Чехов, якого по праву вважають неперевершеним майстром оповідання. Саме використання художньої деталі робить його твори такими цікавими та зрозумілими.

Объяснение:

Автор пише, що від товстого «пахло хересом і флердоранжем», тобто дорогим вином і парфумами, а від тонкого — «шинкою і кавовою гущею». У XIX ст. небагаті чиновники, купці та міщани, щоб не витрачати гроші в дорозі, зазвичай брали із собою з дому шинку. А дешеві сорти кави, яку, очевидно, щойно випив герой, мали забагато кавової гущі, тобто відходів цього напою. І уважний читач за цими деталями-натяками бачить, що товстий і тонкий — птахи різного польоту.Цікавою деталлю є й те, як тонкий розмовляє. Щойно він дізнався, що його шкільний товариш є таємним радником (а це приблизно відповідає посаді сучасного міністра), як його розмова різко змінюється. Спочатку він звертається до товстого на «ти», пригадує дитинство і розповідає про своє життя, використовуючи звичайну й доречну в цій ситуації розмовну лексику. Коли ж тонкий дізнається про високу посаду товстого, його мовлення миттєво й різко змінюється. До свого шкільного товариша він запопадливо звертається на «ви», вживає книжково-канцелярські штампи, неначе вони не на вокзалі, а в офіційній обстановці: «Милостива увага вашого превосходительства… ніби життєдайна волога…»До багатьох слів додає «с»: «приємно-с», «хі-хі-с», «ви-с». Цим тонкий хотів підкреслити своє особливе шанування високого чину товстого.