План о рассказе ашик-кериб 1 автор 2 название произведения 3 жанр произведения 4 о чём произведение 5 кто из героев кто и героев понравился почему 6 чему учит это произведение

1 - М. В. Лермонтов

2 - ''Ашик - Кериб''

3 - казка

4-«Ашик-Кериб» починається з того, що колись давним-давно в місті Тифлісі жив один дуже багатий турецький купець. І було у нього багато золота. Але головним його багатством була його єдина прегарна дочка на ім'я Магуль-мегера. Одного разу побачив цю красуню дуже бідний мандрівник Ашик-Кериб і відразу закохався в неї. Але він був занадто бідний, щоб розраховувати на таку наречену. Однак у нього було велике і чисте серце. Він умів грати на сазі і прославляв у своїх піснях стародавніх воїнів Туркестану. Надії на те, щоб отримати руку своєї коханої, у нього майже ніякої не було. І від цього йому ставало дуже важко на душі. І ось одного разу, коли він спав під виноградником, повз йшла Магуль-мегера зі своїми веселими подругами. Одна з подруг підскочила і стала будити Ашик-керіб зі словами: «Не час спати, коли твоя газель проходить повз». Хлопець відразу прокинувся. І до нього підійшла Магуль-мегера. Вони розговорилися. Ашик-Кериб розповів їй про свою печаль і любові до неї, сильно шкодуючи про те, що її батько ніколи не видасть свою улюблену дочку за бідного бродягу. Але Магуль-мегера сказала, що батько дуже багатий і нагородить її золотом, якого вистачить їм на двох. Тільки нехай він попросить її руки. Але Ашик-Кериб був гордим юнаком і не хотів, щоб потім його стали дорікати в тому, що він колись був бідни

Знаменитая комедия Дениса Ивановича Фонвизина "Недоросль" была написана в 1782 году. В ней автор поднял очень важные проблемы того времени, в том числе невежество и повальную необразованность знати. На примере дворянской семьи Простаковых Фонвизин показывает, кому дано право властвовать над буквально жизнью и смертью множества живых людей - крепостных крестьян. Юмор и сатира, использованные автором, делают "Недоросля" очень смешным произведением, однако это не уменьшает серьезности поднятых в нем проблем, решения которым на тот момент не существовало.

Мне кажется, что именно поэтому В. Ф. Одоевский считал комедию Д.И.Фонвизина трагедией - наряду с "Горе от ума" А.С. Грибоедова и "Ревизором" Н.В. Гоголя, а также "Свои люди - сочтемся" Островского (пьеса была также известна под названиями: "Несостоятельный должник", "Банкрот" и "Банкрут, или Свои люди — сочтёмся"). (Банкрот и Банкрут в то время были одинаково употребительными вариантами этого слова.)

А.П. Чехов поднимал проблему возможности сохранения искренней дружбы с расхождением по служебной лестнице.

Два школьных приятеля при встрече имели возможность проверить свои чувтва. Только преградой стал титул толстого, дослужившегося, до "тайного советника". Тонкий льстит поднявшемуся товарищу, а толстый и рад бы встрече, но неприятно поражен протекающими на его глазах переменами. Лесть, чинопочитание, умаление собственного достоинства - настолько истончают Тонкого, что для прощания ему протягивает Толстый два пальца.