Вчем смысл? : (развалины на прахе строитминутный человек, сей суетный тиран, но море чем себе

Відповідь:

Викуп  Шевченка з кріпацтва

4 травня 1838 року в Царському Селі відбулася лотерея поміж членами царської родини та за ними вельможами. Розіграли портрет вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського. На виручені гроші викупили із кріпацтва 24-річного художника і поета Тараса Шевченка.

Син кріпаків із села Моринці, Тарас почав малювати ще 8-річним. Вчився малярству у місцевих дяків і малярів. 14-річного сироту Шевченка зробили дворовим слугою поміщика у вільшанському маєтку на Київщині. Його пан - Павло Енгельгардт віддав хлопця в науку на чотири роки до петербурзького живо-писця Василя Ширяєва. Вдень артіль Ширяєва виконує різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко ходить до Літнього саду малювати статуї. Тоді вперше пише вірші. Улітку 1836 року його помітив художник Іван Сошенко. Українець за походженням захоплюється талантом кріпака і вирішує до йому. Знайомить Тараса із земляками - письменником Євгеном Гребінкою, художником Аполлоном Мокрицьким, професором Василем Григоровичем. Професор обіймає високу посаду в Петербурзькій Академії мистецтв. Вмовляє Тараса подати малюнки до Товариства заохочення художників. Їх високо оцінюють, але кріпаки не можуть навчатися у вищих навчальних закладах.

Талановитого маляра у майстерні Сошенка помічає Карл Брюллов - нащадок знаменитих французьких емігрантів. Вважається найкращим і найбільш високооплачуваним художником того часу. Брюллов звертає увагу на "некріпацьке" обличчя хлопця, хвалить рисунки та вірші і пропонує стати учнем.

Шевченкові друзі міркують, як визволити Шевченка з кріпацтва. Брюллов так переймається долею кріпака, що їде до полковника Павла Енгельгардта. Просить відпустити на волю обдарованого "холопа". Енгельгардт називає ціну викупу за Тараса - 2500 рублів. Це вп'ятеро перевищує ціну кваліфікованого кріпака. На той час ця сума еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла.

Щоб зібрати таку велику суму друзі поет Василь Жуковський, що був вихователем наслідника престо-лу цісаревича Олександра, просить Брюллова написати з нього портрет, з метою розіграти його в приватній лотереї. Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської родини. Лотерейні квитки по 300–400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу — майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі.  

4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні. Від царської сім'ї одержали 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов та Юлія Баранова започаткували збір коштів у складчину. Гроші пожертвували десятеро друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардту. Відпускну Шевченку вручає Василь Жуковський через три дні після лотереї. Із майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему "Катерина", Євгену Гребінці - баладу "Перебендя", Василю Григоровичу - "Гайдамаки". Через місяць Шевченко стає учнем Петербурзької академії мистецтв.

Пояснення:

1.

Ода "Вольность" Радищева - это призыв народа к революции, к ниспровержению власти царя вообще, а у Александра Сергеевича она направлена лишь против ставящих себя выше любого закона "тиранов". Именно об этом пишет Пушкин ("Вольность").

2.

А.С. Пушкин в своем произведении-оде "Вольность", фактически выступил гением и пророком, изобличающим пороки, присущие власть держащим в человеческих обществах на все времена. -Власть повсюду он называет неправедной! -на все времена, обличает тиранию человека во власти властью, тиранию закона, тиранию Государственной машины, безжалостно уничтожающей все и всех на своем пути. Говорит о слабости, узников, пленников, упоминая "Неволи немощные слезы."

"А вы, мужайтесь и внемлите, Восстаньте, падшие рабы! "- призывает поэт общественность, и в то же в ремя с горестью отмечает, что «падёт преступная секира» предупреждая о пагубности революционного пути, и о невозможности поразить зло его же оружием, насилием и местью. Он предсказывает фактически судьбу России, падение СССР, построенного на революции. Взывая к миру, он просит человечество одуматься и обратить свой взор на главенство справедливости в обществах, опирающихся на Законы Божьи, но свободных в выборе

Лишь там над царскою главой

Народов не легло страданье,

Где крепко с Вольностью святой

Законов мощных сочетанье;

Где всем простерт их твердый щит,

Где сжатый верными руками

Граждан над равными главами

Их меч без выбора скользит

Именно о вольности выбора и о свободе, говорит нам великий поэт! А тиранам, он указывает на Законы Божьи и справедливость данную свышеИменно такое общество "справедливости законов", а не тираниии законов, Пушкин считает обществом будущего. Однако, такое общество невозможно, пока существуют тираны. И тут же поэт приводит нам пример, что таких тиранов (преступнных сообществ у власти) и их детей ждет жестокая кровавая кара. Таким образом, поэт предсказывает падение царизма в России, показывает тем кто у власти, какая их ждет учесть, если они не будут чтить Законы Божьи.

3.

Центральная тема  – протест против абсолютной монархической власти в России, почитание закона, утверждение вечных идеалов свободы, гуманности, равенства.

В своем стихотворении Александр Сергеевич вскрывает главную проблему общества образца первой половины 19 века – беззаконие, тиранию и вседозволенность правящих монархов. Он смело выражает свою гражданскую позицию, поскольку остро чувствует беззащитность простого русского человека перед властью.

Решение столь глобальной государственной проблемы Пушкин видит в установлении общего для всех закона, смысл которого заключается в равноправии людей всех социальных слоев общества.

Ода наполнена глубокими переживаниями автора, и является мощным призывом к самым решительным действиям. Это произведение – настоящий революционный гимн, побуждающий сделать жизнь лучше и справедливее.

4.

Для Пушкина честь и верность - это не просто Великие слова! Это - залог Великого Процветающего Будущего. Поэт считает, что только Закон - равный для всех - является истинным залогом политической свободы в стране. С самых первых строк Пушкин дает понять, что он уважает свободу и равенство народа. Он, как бы, "проповедует" его в своих стихотворениях.

Подробнее - на -

Объяснение: