Были ли у насти серьезные причины чтобы не поехать в матери? ответьте на вопрос рассказ "телеграмма"​

Настя редко посещала мать, так как у нее были "важные дела" на работе, но это не является серьезной причиной для такого реально важного дела (посещение мамы).

Она могла на это выделить время, но она, к сожелению, этого не сделала

1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація.  2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки.  3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.

5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка?  Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»?  Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу?  Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.

9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець".  10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.

11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)?  В. Врятувавши в лісі хлопчика

12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,

Античная литература состоит из двух национальных литератур: древнегреческой и древнеримской. Периодизация античной литературы

Античная литература в своем развитии огромный путь, и сейчас осмысливается как литература 4-х основных культурных периодов:
1. Долитературный – характеризуется созданием основных мифов, на основе которых впоследствии были написаны выдающиеся произведения.
2. Архаический (8-6 вв. до н.э.) – именно в этот период зарождаются математика, философия и письменная греческая литература, главной задачей которого стало создание идеала человека-героя (герой обязательно полубог). Формой общественного сознания в этот период становится эпос, который оформляется в крупный литературный род, и появляются поэмы «Илиада» и «Одиссея». В конце периода (в 6 веке) оформляется род лирики.
3. Классический или аттический (5 в. до н.э.) – это время культурного первенства Афин после греко-персидской войны. Этот век связан с появлением демократии (впервые в мировой истории). Складывается род драмы.
4. Эллинистический (римско-эллинистический) – продолжается с 4-3 в. до н.э. по 4-5 вв. н.э. После завоеваний Александра Македонского происходит греко-восточный синтез. Классическим строем становится военно-бюрократическая монархия. В 3 в. до н. э. рождается литература древних латинян (римская), которая развивается под влиянием греческой литературы. Закат античной литературы в 4-5 вв. н.э. связан с разрушением Рима в 476 году после нашествия готов и вестготов. Особенности античной литературы: Мифологическая тематика , Традиционализм, Поэтическая форма