 «Ночью то и дело испить Квасу целый кувшин выкушать изволил в комедии недоросль

«Ночью то и дело испить Квасу целый кувшин выкушать изволил (Еремеевна)

Восприятие мира ребенка взрослым в рассказе и. бунина "цифры" рассказ и. бунина "цифры" нужно читать два раза: один раз в детстве, второй тогда, когда у читателя у самого появятся дети. такой тонкий анализ детской психологии, сложных нитей, связывающих взрослых и детей, как в этом рассказе, говорит о глубоком понимании природы детства. дети и взрослые — люди разной расы. они живут вместе, на одном пространстве, пользуются словами одного языка, но редко понимают друг друга. бунин показал трагедию такого непонимания. человек, вырастая, странным образом забывает о своем детстве. он помнит события, но уже не может вернуться к детскому взгляду на них. взрослые, умом и чувством справедливости, понимают это и пытаются как бы заново учить язык детства. в рассказе "цифры" автор дает две точки зрения на один и тот же конфликт дяди и маленького племянника. он точно описывает свои чувства в момент конфликта, подробно объясняет детали происходящего и одновременно анализирует ситуацию как бы из другого времени, когда он смог понять мотивы своих и чужих поступков, дать им правильную оценку. с горечью говорит он о своей гордости, раздражении, которое погасило радость маленького мальчика. бунин находит точные эпитеты, эмоциональость племянника, его любознательность, энергию, живой характер. и беспощадно анализирует свое поведение, не пытаясь прикрываться словами о воспитании, о том, что детей нельзя .

Твір-міркування на тему «Листопад — ворота зими»

Листопад — ворота зимиЄ таке прислів’я: листопад — ворота зими. У народі цей місяць називають також падолист або напівзимник, адже саме він має з’єднати глибоку осінь з ранньою зимою. Це період, коли всі роботи закінчені, можна і дух перевести, відпочити. Листопад на Русі завжди був ситим місяцем, в будинку було багато їжі. Велику частину часу проводили в теплі, у печі. Наші предки вишивали, чинили зимовий одяг, займалися іншими хатніми справами.

Закінчується осінь, але ні-ні та й піднесе сюрприз — видасть такий погожий листопадовий день, що ошукані квіти й мошки боязко вилазять на світло: невже весна? Але, прийшовши в себе, листопад тут же починає проливати холодні сльози, а то і зовсім посипає сніжком, ховаючи сірість і убогість фарб під біле покривало. Робота у нього така — землю до зими готувати, грудень зустрічати.

Обличчя листопада ніби ластовинням вкрите. Він і пістрявий від листяного килима, і чорний, де земля гола. Як випаде сніг, але відлига перейде в наступ, він смугастий, зебровий. А коли, нарешті, зима осінь потіснить, сніг випаде — він білий.

Листопад — місяць, у якого напоготові й віз, і сани. Тому й кажуть: «Листопад — вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат». У цей час йде боротьба осені з зимою, тому холоднеча зі снігом часто перемежовується з періодами відносного тепла. Через нестійкий характер листопад часто порівнюють з березнем, адже обидва місяці відмежовують зиму від літа — березень за в гості весну, а листопад зачиняє ворота осені. Залишається зовсім трохи до зими.

Під цю пору з дерев опадає останнє листя, й ліс стає незатишним, непривітним. «У листопаді голо в саду», – говорить народна мудрість. Вже не так голосно співають пташки. Жива природа біологічно налаштовується на зимовий спочинок.  

Дні стають ще коротше, а ночі — довгими-довжелезними та найтемнішими. Сіре небо плаче дрібним дощиком, дме холодний вітер. Смутна пора! Чекаємо зимових холодів…