Есе на 10 речень щодо твору «запах думок»

ответ

Письменник-фантаст, народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він рано навчився читати і з дитинства мріяв стати письменником. Вже перші фантастичні оповідання, які друкувалися в журналах, подобалися читачам, і редактори з нетерпінням чекали нових. Розповіді Шеклі виділяються невичерпною фантазією, тонким гумором, неординарними фантастичними сюжетами. У 2005 році письменник побував на Україні, чим порадував численних шанувальників його творчості. На жаль, в грудні цього ж року Роберт Шеклі після важкої хвороби пішов з життя, залишивши незавершеними багато творчих планів.

В оповіданні «Запах думки» Шеклі показує аварійну ситуацію в космосі, коли поштовий корабель здійснює вимушену посадку на першу-ліпшу планету, в атмосфері якої достатньо кисню для дихання людини. Кожна незнайома планета загрожує людині як невідомої флорою, так і ворожою фауною. Пілот потерпілого аварію космічного корабля Лерой Кливі в очікуванні порятунку стикається на цій планеті з дивними звірами, що не мають ні очей, ні вух, але які якимось чином переслідують його. Кливі, нарешті, розуміє, що хижаки орієнтуються по «запаху» його думок.

Лерой Кливі зміг врятуватися лише завдяки силі свого розуму, так як людина, дійсно, істота розумна і може знайти вихід в екстремальній ситуації завдяки зусиллям волі і розуму. Кливі останнім зусиллям волі змушує хижаків відступити, представивши себе вогнем, який спалює все на своєму шляху. Ось він, порятунок! Але яке ж було його розчарування, коли дощ погасив весь вогонь. Виявляється, це наспів корабель порятунку, і, побачивши, що бушує пожежа, команда включила систему пожежогасіння . Рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку.

Сила розуму, сила волі, неординарне мислення, – ось що виділяє людину серед тваринного світу. Ці якості допомагають йому сконцентруватися і вижити в несприятливих умовах, а також вистояти в боротьбі зі стихіями.

Объяснение:

ответ:1) Учиться говорить и писать нужно все время.

2) Язык – самая большая ценность народа, на котором он думает, говорит и пишет, который формулирует наши мысли.

3) «…нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу». (И. С. Тургенев.)

4) Язык – важнейший показатель умственного развития человека, показатель культуры народа.

5) «Встречают по одежде – провожают по уму».

6) Слова – «плевки».

7) Язык человека – это его мировоззрение и его поведение.

8) Говори так, чтобы словам было тесно, а мыслям просторно.

9) Выступая перед слушателем следите за временем.

10) Выступая перед слушателем следите за тем, чтобы ваше выступление было интересно.

11) Главная мысль в выступлении, которой подчинены все остальные.

12) Уметь хорошо писать надо всем!

13) Дайте оценку своим собственным словам, поступкам.

14)Вывод. Д. С. Лихачев советует, наказывает нам хранить чистоту языка, чтобы быть интересным собеседником, соблюдая чеховское правило: «Краткость – сестра таланта», стремясь к образности и выразительности языка; для этого надо учиться упорно и терпеливо

Объяснение:

Может быть я тебя неправильно понял, но вроде оно.

Название романа Льва Толстого «Война и мир» скрывает глубокий философский смысл, хоть на первый взгляд и кажется очевидным. Дело в том, что в дореволюционное время слово «мир» имело два буквенных начертания и два значения: «мiръ» — «вселенная, люди», и «миръ» — антоним к слову «война».

Точно так же слово «война» означает не только военные действия между враждующими армиями, но и моральную враждебность людей в мирной жизни, разделенных социальными и нравственными барьерами.

Существует легенда, что Толстой якобы использовал в названии слово «міръ» — в значении «вселенная, люди». Однако все прижизненные издания романа Толстого выходили под названием «Война и миръ». Рассмотрим различные версии возникновения этой легенды.

По одной из них, путаница возникла при первой полной публикации романа в 1868 году. В издательстве Михаила Каткова вышла книга, на титульном листе которой было написано «Война и миръ». Интересно, что заглавие в документе — «Тысяча восемьсотъ пятый годъ» — было зачеркнуто одной чертой, а рукой самого Льва Толстого над словами «Тысяча восемьсот» написано: «Война и миръ». При этом в самом начале документа над словами «Милостивый Государь, Михаилъ Николаевичъ» карандашом написано: «Война и Мiръ» — это сделала уже Софья Толстая, когда наводила порядок в бумагах мужа в 1880-е годы.

Другие исследователи считают, что легенда возникла из-за опечатки, допущенной в издании 1913 года под редакцией Павла Бирюкова. В четырех томах романа заглавие используется восемь раз: на титульном листе и на первой странице каждого тома. Семь раз используется слово «миръ» и лишь один раз — «міръ», на первой странице первого тома.

Существует и ещё одна версия: согласно ей, путаница произошла из-за опечатки в оригинальном издании популярного труда «Пути русского богословия» Георгия Флоровского. В написании названия романа он использовал букву «i».