Почему по вашему мнению первая попытка Рагдая погубить Руслана закончилось забавной сценой.​

Неукротимый Рогдай, погруженный в мрачную задумчивость, предпринял

зверское намерение умертвить Руслана, чтобы тем надежнее завладеть

его невестою-женою. Он оборачивает коня и во весь опор спешит догнать

счастливого соперника. В это время трус Фарлаф обедал на берегу ручья,

но, увидев, что кто-то мчится к нему на коне, бросил обед, копье, шлем,

вскочил на лошадь и поскакал опрометью, как заяц, Рогдай -- за ним.

Примчавшись ко рву, ретивый конь Фарлафа перепрыгнул через него,

но его всадник свалился в грязный ров. Свирепый Рогдай, узнав, что он

принял сего негодяя за Руслана, смеялся сам над собою.

Объяснение:

Объяснение:

Вася - это маленький мальчик. Ему около 9 лет:

"...мы, малые ребята..."

"...мальчику моего возраста <...> Это был мальчик лет девяти..."

(Возраст Васи не указан в рассказе. Но известно, что Вася и Валек - ровесники, при этом Валеку - около 9 лет на момент знакомства с Васей)

Мальчик живет в городе Княжье-Вено* со своей семьёй:

"...Местечко, где мы жили, называлось Княжье-Вено, или, проще, Княж-городок..." (*прототипом является город Ровно на Украине)

Вася - ребенок из обеспеченной семьи. Отец мальчика является судьей, уважаемым человеком:

"...Твой отец – пан судья..."

"...сын таких почтенных родителей..."

"...очень жаль сына почтенных родителей..."

Вася живет с отцом и сестрой Соней. Мать мальчика умерла:

"...Моя мать умерла, когда мне было шесть лет..."

С тех пор как мать Васи умерла, отец не занимается воспитанием мальчика:

"...Отец, весь отдавшись своему горю, как будто совсем забыл о моем существовании..."

"...оскорбленное чувство покинутого ребенка..."

"...Отец <...> делал иногда попытки заняться моим воспитанием, но попытки эти всегда кончались неудачей..."

Вася проводит много времени на улице:

"...через некоторое время мне стало тесно в доме и в садике, где я не встречал ни в ком привета и ласки. Я начал бродяжить..."

"...меня очень редко видели дома..."

Окружающие зовут Васю "бродягой", хотя он вырос в хорошей семье:

"...Вообще все меня звали брoдягой, негодным мальчишкой..."

"...взгляд на меня, как на отпетого маленького разбойника..."

"...к прочим нелестным моим качествам прибавились названия уличного мальчишки и брoдяги..."

Вася является сорванцом. Он дружит с такими же мальчишками-сорванцами:

"...Я был большой сорванец. «У этого малого, – говорили обо мне старшие, – руки и ноги налиты ртутью», чему я и сам верил..."

"...А утром, чуть свет, когда в доме все еще спали, я уж прокладывал росистый след в густой, высокой траве сада, перелезал через забор и шел к пруду, где меня ждали с удочками такие же сорванцы‑товарищи..."

Вася - храбрый мальчик:

"...Я храбро взобрался на нее; потом он выпрямился, и я стал ногами на его плечи..."

"...положил руки в карманы. Это было признаком, что я не боюсь противника и даже отчасти намекаю на мое к нему презрение..."

"...Мой противник повел плечом, как будто намереваясь вынуть руку из кармана и ударить меня. Я не моргнул и глазом..."

Он является решительным мальчиком:

"...Действуя по первому побуждению, я крепко связал два ремня..."

Вася - мальчик с характером. Он поступает по-своему, даже если ему делают замечания:

"...я не обращал на это внимания. Я притерпелся к упрекам и выносил их, как выносил внезапно налетавший дождь или солнечный зной. Я хмуро выслушивал замечания и поступал по‑своему..."

У сучасних дітей дуже багато всього цікавого: комп'ютерні ігри, мандрівки, різноманітні розвиваючі іграшки. Всі ці цікаві дрібниці дуже потрібні у житті, вони запам'ятовуються, і надалі пам'ять про них зберігається десь на задвірках свідомості.

З кожним роком колекція пам'ятних хвилин збільшується і поповнюється. І ось, я вже учень п'ятого класу і у мене за спиною залишилося багато чудових і захоплюючих моментів шкільного життя. Мені так подобається час, проведений в школі.

Ці чарівні хвилини будуть жити зі мною завжди, і спливати в пам'яті цікавими кадрами.

Наша вчителька дуже любить збирати нас разом і проводити різноманітні заходи. З кожним роком їх стає все більше і більше. Самим нашим першим святом був «Свято Букваря». Він виявився таким веселим і цікавим. Головним гостем виявився Буквар, роль якого грав старшокласник. Було багато пісень та ігор, а потім ми їли дуже гарний торт.

Звичайно ж був і Новий рік і восьме Березня. Ці цікаві заходи повторюються з кожним роком, але ніколи не набридають. Новий рік взагалі казкове дійство. Всі учні переодягаються у карнавальні костюми і грають новорічну казку. На свято жінок ми вітаємо всіх дівчат і даруємо їм маленькі сувеніри на пам'ять.

З кожним роком пам'ятних дат стає все більше. Ось вже і випускники з молодшої школи. Ми розлучилися з першою вчителькою та улюбленою класом.

Але, не тільки святами багата шкільне життя. На уроках ми дізналися багато нового, взяли участь в олімпіадах і конкурсах, шкільних лінійках і спортивних змаганнях. Особливо всім улюблені зміни. Ось тоді вже за п'ять хвилин потрібно відпочити досхочу. І такий шум в коридорах!

А ще вчителька нас возила на всілякі екскурсії. Це була подорож на шоколадну фабрику, різноманітні музеї, цирк, парки атракціонів. Фотографій залишилося багато, і коли я покажу їх своїм дітям.

Я вдячний першій вчительці за масу прекрасних спогадів. Вона дуже здружила клас, а за це ми ніколи не забудемо. Звичайно ж, шкільне життя трохи затьмарена уроками і виконанням домашніх завдань, але якщо до всього підходити правильно, то можна впоратися з усім дуже швидко.

Життя складається з таких ось шматочків. Є й неприємні моменти, але хорошого завжди більше. Шкільний час так швидкоплинно і потрібно насолоджуватися кожною секундою, щоб потім, коли ми станемо старими, можна було згадувати багато смішних деталей. Кожна історія, буде розказана своїм дітям і онукам.

Объяснение: