Моральні ідеали із твору "Синій птах"​

“Синій птах” аналіз твору Автор – Моріс Метерлінк Рік написання – 1908 П’єса М. Метерлінка – належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру. Ідея – «будь сміливим, щоб бачити приховане». Головні герої: Тільтілем й Мітіль, Душа Світла, Фея Берилюна, хвора дівчинка, Душі речей та тварин Сюжет драми – пошуки героями загадкового птаха. В основі сюжету – казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці – онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв – дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля – через багато випробувань, що до м відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті – у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди – вона нескінченна. У такий б фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії. Конфлікт – боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мети. Реальне та фантастично у творі “Синій птах” У сюжеті п’єси переплітаються два пласти – реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але не убогій хатині, час, коли відбувається дія – ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив – чекання чуда і народження людини – так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона – моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий одразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього – умова цього дива. Фантастичний план сюжету, крім подорожі, містить персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування, а тепер оживають. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів. Однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка – втілення зрадництва і підступництва, уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття, і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.

1) Какими предстают люди из племени?

Люди привыкли к беззаботной жизни, поэтому, когда возникла опасность, они и не смогли бороться с чужими племенами.

2) Почему они уходят в лес?

Люди ушли в глубь старого леса, где были болота и тьма, они испугались за свою жизнь, но ничего не предпринимали. Думаю, они просто оказались слабыми.

3) Почему они поверили Данко?

Потому что: «в очах его светилось много силы и живого огня». Они желали снять с себя ответственность и переложить её на чужие плечи. Это была слепая вера в то, что Данко один справится с возможными трудностями.

4) Как пейзаж понять состояние людей?

 Горький создает зловещий образ дремучего леса, по которому вынуждены они пробираться, убегая от врагов: «… А еще страшней было, когда ветер бил по вершинам деревьев и весь лес глухо гудел, точно грозил и пел похоронную песню тем людям…» В этом мраке и страхе особенно ярким и желанным кажется появление Данко, который повел людей из болот и мертвого леса. 

Как пейзаж понять состояние людей?

 Горький создает зловещий образ дремучего леса, по которому вынуждены они пробираться, убегая от врагов: «… А еще страшней было, когда ветер бил по вершинам деревьев и весь лес глухо гудел, точно грозил и пел похоронную песню тем людям…» В этом мраке и страхе особенно ярким и желанным кажется появление Данко, который повел людей из болот и мертвого леса. 

“Там были болота и тьма... так густо переплелись ветви, что сквозь них не видать было неба, и лучи солнца едва могли пробить себе дорогу до болот сквозь густую тьму”. Из тьмы выступало “что-то страшное, темное и холодное”. Автор даже не называет, что это. И это усиливает впечатление таинственности, загадочности, а значит, возрастает и страх.