У «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Дік-кенс показав, які потворні «Бідність» і «Темнота». Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити. У житті кожного з нас велику роль відіграє родина. Близькі нам люди сприймають нас різними: добрими і злими, впевненими і розчарованими. Головне, щоб у будьяку хвилину ми змогли найти у темряві те світло, де нас чекають. Французький письменник А. Монтерман говорив, що родина, домашнє вогнище — це те місце, куди ми завжди повертаємося. І дуже добре, якщо є куди повернутися. Надія і віра в щасливу долю людини ніколи не покидала Ч. Діккенса. Письменник вірив, що родинне щастя тримається на любові і взаєморозумінні. Саме про такі відносини, що тримаються на духовному спорідненні, ми і дізнаємося, побувавши у родині Кретчитів.
qwe54344
24.08.2021
Для раскрытия характера крестьянки Матрены Тимофеевны, ее внутреннего мира Некрасов использует форму исповеди. Как известно, право на исповедь получал обычно герой, близкий автору, отличавшийся напряженной интеллектуальной жизнью. У Некрасова же едва ли не впервые в качестве такого героя предстает простая крестьянка. Она оказывается наделенной таким духовным богатством, таким пониманием жизни и людей, что поэт считает возможным полностью доверить ей повествование. Ни один из некрасовских героев не пользуется так широко и умело почти всеми жанрами устного народного творчества, как Матрена Тимофеевна. Одно это свидетельствует о ее несомненной талантливости (недаром одним из прототипов некрасовской героини была замечательная народная поэтесса — «вопленица» Ирина Федосова) . Не менее важно, что именно Матрена Тимофеевна оказалась в состоянии рассказать странникам о Савелии, его жизни, мыслях, поучениях, которые произвели на нее огромное впечатление, повлияли на формирование ее нравственных убеждений. Учитель и ученица — так можно обозначить отношения Матрены Тимофеевны и Савелия. Савелий также является художественным открытием Некрасова. Века крепостничества не смогли убить народного стремления к свободе. Крестьянский бунт, убийство жестокого управителя Фогеля, каторга — таков жизненный путь богатыря Савелия. Он активный борец не столько за свои личные интересы, сколько за интересы общественные, народные. Рассказ о Савелии дан вместе с рассказом о жизни Матрены Тимофеевны не случайно. Поэт показывает вместе два богатырских русских характера. Матрена Тимофеевна проходит через все испытания, в каких только могла побывать русская женщина. В родительском доме ей жилось привольно и весело, а после замужества пришлось работать, как рабе, сносить попреки мужниной родни, побои мужа. Только в работе и в детях находила она радость. Тяжело пережила она смерть сына Демушки, преследование господского управляющего, голодный год, нищенство. Но в трудные минуты она проявляла твердость и настойчивость: хлопотала об освобождении мужа, незаконно взятого в солдаты, даже отправилась к самому губернатору. Вырвала Федотушку, когда того вздумали наказать розгами. Непокорная, решительная, она всегда готова отстаивать свои права, и это сближает ее с Савелием . Жизнь Савелия, богатыря святорусского, после каторги была очень нелегкой. Двадцать лет он провел в неволе, только уже ближе к старости оказался на свободе. Вся жизнь Савелия очень трагична, и в старости он оказывается невольным виновником гибели маленького внука. Этот случай еще раз доказывает, что, несмотря на всю свою силу, Савелий не может противостоять враждебным обстоятельствам. Он — всего лишь игрушка в руках судьбы. В этом отношении очень показательно сравнение Савелия с Иваном Сусаниным. Не идеализируя Савелия, Некрасов создает образ, где сочетаются противоречивые черты: богатырское терпение «до поры» , социальная активность к бунту — и религиозность, отказ от борьбы к концу жизни, психологическая надломленность, приводящая к проповеди смирения. Так реалистически правдиво были воссозданы те типические черты русского патриархального крестьянства.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Соченить сказку на 12-13 предложений по литературе. Тема::"Дружба существительного и глагола. Зарание
Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.
У житті кожного з нас велику роль відіграє родина. Близькі нам люди сприймають нас різними: добрими і злими, впевненими і розчарованими. Головне, щоб у будьяку хвилину ми змогли найти у темряві те світло, де нас чекають. Французький письменник А. Монтерман говорив, що родина, домашнє вогнище — це те місце, куди ми завжди повертаємося. І дуже добре, якщо є куди повернутися. Надія і віра в щасливу долю людини ніколи не покидала Ч. Діккенса. Письменник вірив, що родинне щастя тримається на любові і взаєморозумінні. Саме про такі відносини, що тримаються на духовному спорідненні, ми і дізнаємося, побувавши у родині Кретчитів.