Рассказчик часто рисует мир как бы глазами королевской анолостанки. каким видит мир кошка?Приведите примеры совершенно неожиданных эпитетов и сравнений, которые используются в рассказе и отражают отношение кошки к тому, что она видит.

Кошка видит мир почти как человек. У нее есть свои мысли, чувства, мнение об окружающих: «Окружающие были добры до навязчивости. Всем хотелось угодить королевской особе, но почему-то никому это не удавалось, кроме большой жирной кухарки. С кухаркой киска познакомилась на кухне. Запах этой жирной женщины напоминал запах трущоб, и Королевская Аналостанка сразу заметила это. Узнав, что хозяева боятся, как бы кошка не удрала, кухарка обещала приручить ее. Она проворно схватила недоступное божество в передник и совершила ужасное кощунство — смазала ей пятки салом. Киска, разумеется, возмутилась. Однако, когда ее отпустили на волю, она принялась облизывать лапки и нашла в этом сале некоторое удовлетворение. Она лизала все четыре лапы в течение целого часа, и кухарка торжествующе объявила, что «теперь уж киска наверняка останется». И точно, киска осталась, но зато обнаружила поразительное и возмутительное пристрастие к кухне, кухарке и ведру».

Эпитеты: бессмысленный человеческий рев, двор опоганен и отравлен розами, дачная местность казалась ей гнусной, некрасивой страной.

Сравнения: «киска однажды видела пожар и знала, как он выглядит. Скорее, это было похоже на работу целого стада красноглазых чудовищ», «трущобница осторожно подкралась, понюхала мясо, схватила его и умчалась, как тигрица, чтобы съесть добычу в безопасности».

Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.

Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний, постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий , шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у боротьбі.

І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .

Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.

Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.

Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя,

Пожар в Кистеневке. 1919

Кустодиев Борис

Чтобы имение не досталось Троекурову.. .

Разобрав оставшиеся после отца бумаги и переписку его с ма­терью, Владимиррешил, что имение не должно достаться ни­кому. Дождавшись, когда приказные уснут, Владимир вывел Его­ровну и всех своих людей во двор, затем обложил господский дом соломой и поджег. Архипу-кузнецу приказал отпереть дом, чтобы судейские чиновники могли но тот не послушался. Приказные пытались выбраться из горящего дома, просили о по­мощи, но им никто не

удачи(;