Что задумал Стёпка? Рассказ "Великие путешественники"

человек: мама, папа, бабушка, брат и я. У каждого из нас в семье особая роль. Вот, например, мама следит за порядком в доме: чтобы все были сыты, одеты по погоде, чтобы всё было на своих местах. Всем известно, что на земле нет ближе и роднее человека, чем мама. Мою маму зовут Светлана Александровна. Она – переводчик, а до этого работала в школе учителем английского языка. Моя мама добрая, умная и красивая! Она всегда придёт на подскажет, как правильно поступить поддержит, но может и поругать, если что натворю. Она очень меня любит, и я тоже её люблю. Теперь я хочу рассказать о своём папе. Папа у меня замечательный! Вся тяжёлая мужская работа дома и на даче – на нём. Папа, Алексей Николаевич, работает начальником производства в цифровой типографии. Он очень ответственный и исполнительный. Но, несмотря на то, что он сильно занят, папа всегда готов Папа – мой главный консультант по точным наукам. А ещё, папа – водитель. Мы любим ездить с папой на машине. Мой папа – самый лучший! Нам с братом очень повезло, что с нами живёт бабушка, Лидия Алексеевна. Она всегда встретит, выслушает, накормит добрым советом. За советом к бабушке обращаются все члены нашей семьи. Моя бабушка – самая мудрая и добрая. Моя бабушка умеет всё: вкусно готовить, прясть, вязать, шить – и многому пытается научить меня. А сколько всего она выращивает летом на огороде! Мы с братом стараемся ей. А теперь, о моём брате. Его зовут Максим. Он учится в моей школе в 8 классе. Максим – гордость нашей семьи. Он отлично учится, играет на гитаре, активно участвует в жизни класса и школы. А также, он мой первый Максим провожает меня в школу, на занятия танцами. Мне с братом никогда не бывает скучно, он всегда придумает интересное занятие. Меня зовут Ксюша. Семья называет меня Ксюня. Я учусь в четвёртом классе. У меня много увлечений:современные танцы, бисероплетение, чтение книг. Люблю гулять с семьёй, заниматься с мамой йогой. Всей семьёй нам нравится ходить в лес за грибами и ягодами. Мы любим ездить в гости к родственникам: у меня есть бабушка и дедушка, они живут в Гусь-Хрустальном районе, а также дядя и тётя. Я их все тоже очень люблю! Моя семья, мои родные и близкие – это самое дорогое, что есть у меня.

Объяснение:

Вставьте, только, подходящие имена) И если членов семьи больше, или меньше - корректируйте

Найбільший внесок у справі перекладів поезій американського митця зробив В. Мисик, переклавши п’ятнадцять його віршів. Він звернувся до творів Лонґфелло на початку 30-х років минулого століття. Результати його праці високо оцінює Н. Куляса: «В. Мисик відходить від копіювання іншомовного синтаксису, фразеології, пише по-українськи, на основі власного життєвого і поетичного досвіду, малюючи задану автором оригіналу картину» [5; с.46]. Високий рівень відтворення оригіналу у Мисикових інтерпретаціях відзначає і Р. Зорівчак. Частина інтерпретованих поезій увійшла до збірки «Планета. Вибране» (1977), журналу «Всесвіт» (№8 за 1977 р.), 13 перекладів публікувалися у двотомному зібранні творів українського інтерпретатора (1983) та книзі «Захід і Схід. Переклади» (1990). Вірш Лонґфелло «День відійшов» як один із блискучих зразків скарбниці поетичного перекладу поміщений у книзі «Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі» (1995) — антології поетичного перекладу XI—XX віків, яку здійснено в Україні вперше.Слід додати, що у фонді В. Мисика Харківського літературного музею знаходиться його переклад з ЛонґсЬєлло російською мовою «Голландская картинка» (Вст. № 19273, РП 2771), два варіанти «Стріли і пісні» (Вст. №19272, РП 2770), перший з яких увійшов до двотомного зібрання творів поета (1983), а другий не друкувався; варіанти «Сільського коваля» із правками (Вст.№19274. РП 2772; Вст.№19275, РП 2773); фрагмент із вступу до «Пісні про Гайавату», який був опублікований вже після смерті В. Мисика («Всесвіт», №7,1987).Поезію «Самсон» переклав для українського читача Сава Голованівський і помістив (без останньої строфи) у збірку поезій «Синій птах» (1980), а також (вже повністю) у трьотомне зібрання творів (1981).Сонети Лонґфелло «Данте» та «Осінь» представлені в антології «Світовий сонет» Д. Павличка (1983), а також у №2 «Всесвіту» цього ж року.В, Колодій — автор перекладу «Стріли і пісні», що входить до його збірки «Братерство» (1985). Проте зіставлення цього перекладу з іншими інтерпретаціями вірша показує, що перекладач дещо відхиляється від змісту, додає від себе відсутні у першотворі образи.
Газета «Молодь України» від 2 червня 1985 року помістила вірш Лонґфелло «Дітям» у перекладі М. Грінчак.Серед наймолодших тлумачів поезії американського романтика — Марія Губко (1968—1995). її доля склалася трагічно, через чорнобильське лихо вона відійшла у вічність у віці 26 років, проте встигла заявити про себе як талановита поетеса і перекладач. Високе поцінування її таланту висловив Г. Кочур, наставник Творчої майстерні художнього перекладу, що входила до Творчого об’єднання перекладачів при СПУ, а також Д. Паламарчук, М. Коцюбинська, Д. Павличко, М. Стріха, П. Панч, В. Сухомлинський, М. Стельмах. , О. Гончар, О. Іванен-ко, Т. Коломієць та інші. Задумом М. Губко було укласти антологію американської поезії. Серед американських поетів у перекладному доробку поетеси — вірш Лонґфелло «Псалом життя» (збірка «Так навесні ридає талий сніг», 1936; «Всесвіт», №1, 1997).Поезія американського поета зацікавила і В. Кикотя — військового перекладача у країнах Африки, викладача у вузах Черкас. Для перекладу він вибрав дві поезії — «Стріла і пісні» та «Псалом життя» і помістив у книзі «Промені самотності» (1998) поряд з англійським варіантом.У колі інтерпретаторів поезії Лонґфелло й поет, багаторічний політв’язень І. Коваленко. У його поетичній збірці «Джерело» (1999) знаходимо переклад «Стріли і пісні», виконаний на Уралі під час ув’язнення. Він виявив високу трансляторську майстерність, максимально близько підійшов до першотвору, зберіг синтаксичну ідентичність двох перших строф, денотативне та конотативне значення лексем. Це одна з найкращих, на нашу думку, інтерпретацій «Стріли і пісні». Слід віддати належне і Н. Забілі, для якої характерне тонке проникнення у поетичну тканину першотвору, легкість і невимушеність вислову, відтворення смислових і ритмомелодійних особливостей.Н. Пасічник, перекладацький досвід якої охоплює 11 мов і лише з англійської 27 авторів, знайомить нас із