Чому вчить і що сподобалося в творі "Чарівна кравниця УМОЛЯЮ ДАЮ 30 Б

У «Чарівній крамниці» мене все цікавило, чарувало і вабило: і чарівні дзеркала, і найнезвичайніший у світі капелюх, і порцелянова рука з колодою чарівних карт, і продавець крамниці, який з дивовижною спритністю діставав з рота і з-за вух кришталеві кульки. А які чудові іграшки були в цій лавці! Це й чарівні потяги, які рухалися без пружин і пари, і стійкі олов’яні солдатики, і коник-гойдалка, і чудова лялька, яка плакала і промовляла: «Яйце є — яйця немає». Все це — світ чарівної незабутньої казки, неповторний світ дитинства, у якому я опинилася завдяки неперевершеному таланту Г. Уеллса.

Автор оповідання якось зазначив: «Право називатися справжнім письменником має лише той, хто може навчити чого-небудь своїх сучасників, хто краще бачить навколо і більше бачить попереду. Я завжди згоден думати, що я усе-таки такий». І він мав рацію, адже своїм прекрасним оповіданням він вчив читачів розуміти, любити і шанувати людей, бачити в них прекрасне в навколишньому світі, бути безпосередніми і людяними. Нарешті, він вчив мріяти і вірити в диво, вчив сподіватися і не втрачати надію, що світ стане гуманнішим, прекраснішим, досконалішим, а головне — добрішим.

1.  По білому полю чорним маком сіяно.

2.  Язика не має, а розуму навчає.

3.  Мовчить, а сто дурнів навчить.

4.  Снігові поля, чорні граки, хочеш розумним бути — бери та вчись.

5.  Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а розказує.

6.  Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.

Відповідь на загадки 1-6: Книжка

7.  Коли хочеш ти читати, 
    То мене повинен знати, 
    А коли мене не знаєш, 
    То нічого не вгадаєш.

Відповідь на загадку: Абетка.

8.  Розумний сівач по білому полю бігає.

Відповідь на загадку: Олівець.

9.  Чорні, криві, зроду німі, а стануть в ряд — ураз заговорять.

 Відповідь на загадку: Літери.

10. Коли хочеш ти лічити, 
     То мене повинен вчити, 
     Бо коли мене не знаєш, 
     То нічого не пізнаєш. 

Відповідь на загадку: Таблиця множення.

11. Папір є, перо є, та без нього писати не будеш.

12. Така водиця тільки для письменно­го годиться.

Відповідь на загадки 11-12: Чорнило.

13. Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться — насмітить.

14. Чорний Іванчик, дерев'яна сорочка, де носом поведе, замітку кладе. 

15. Тоненьке, кругленьке, серце чор­неньке, хто на його слід погляне, думку його взнає.

Відповідь на загадки 13-15: Олівець.

16. Не вмію читати, а весь вік пишу. 

17. Невеликий мокрий птах 
     Ходить дзьобом по грядках. 
     І криниця, й не криниця; 
     В ній водиця й не водиця. 
     Тягнуть звідти не відром, 
     А насталеним пером. 
   
18.  З дерева робилося, учневі згодило­ся.

Відповідь на загадки 16-18: Авторучка.

19.  Маленьке, біленьке, по чорному полю плигає і слід залишає.

20.  Не олівець, а креслить; не ручка, а пише; не фарба, а малює.

Відповідь на загадки 19-20: Крейда.

21.  Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає.

Відповідь на загадку: Перо і чорнило.

22.  Я маленький, та спритненький, глянеш на мене — відразу знайдеш свій шлях.

Відповідь на загадку: Компас.

23.  В день святковий він мені сказав 
      Голосом на диво урочистим: 
      "До портфеля ти мене поклав?.. 
      Більше я не хочу бути чистим!"

Відповідь на загадку: Зошит, святковий день — 1-е вересня. 

24.  Хто говорить мовчки?

Відповідь на загадку: Книжка.

25.  В лісі вирізана, гладенько витесана, співає, заливається... як називається?

26.  Є деревце — не полінце, шість дірочок має, весело співає.

27.  Десь у гаю родилася, в хаті опинилася, була німа і нежива, тепер говорить і співа.

Книга-это поистине прекрасная вещь.Ведь когда ты погружаешься в литературные произведения,ты проживаешь все захватывающие моменты,любовь,жизнь героев.Книга в фантазиях.Иногда книга может выручить тебя советом или научить важным вещам. Русская классика -это важная в каждой жизни человека литература.Классика настолько раскрывает русскую душу человека.понимаешь,насколько прекрасен человек или насколько низок.Русские писатели прекрасно понимали русскую душу и века,в которых жили. Они показали нам,молодому поколению,все что преживал народ,какие чувства испытывали,что думали.Ведь практически ничего не изменилось с тех пор.Да,мы на новом уровне жизни,но душа по прежнему хочет свободы.Я люблю читать и познавать новое,расскрывать в себе душу русского человека,учиться и учить в будущем этим моих детей.Считаю,что без лтературы мы бы не прожили и дня.Это не только саморазвавиться интелликтуально,но и правильно излагать свои мысли и чувства.Я люблю читать.Любила,люблю и буду любить литературу.