Твір характеристика Джорджа Плейтена 《Фах

Образ Джорджа Плейтена яскраво виявляється в зіставленні з іншим персонажем Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте іхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві майбутнього. Батько Джорджа був трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім'я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на іншу планету-Новію.Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, який отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійнощось прочитати, удосконалитися, то цілком зрозуміло, що він ніколи не досягне своеї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в «інтернат для недоумків», не змирився зі своею долею. Він ще більше переконався у своему покликанні, а головне— збагнув, шщо людина має навчитися сама добувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, але іхні моральні якості. Джордж Плейтен був людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити іх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. Тревіліян із дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він обрав найлегший шлях у житті, дбаючи лише про матеріальні блага та свій соцальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.

Визначний німецький поет, представник завершального етапу розвитку європейського романтизму, Генріх Гейне ввійшов в історію світової поезії як неперевершений лірик, співець кохання і боротьби. Дві головні риси визначають характер його світосприйняття: постійна увага до долі стражденного та приниженого люду і рішуче прагнення боротися за утвердження ідеалів рівності, добра та справедливості.Співзвучний духу романтичної європейської поезії в ранній ліриці, в пізніші періоди своєї творчості Гейне суттєво від неї віддаляється. Протиставляючи негативним історичним реаліям бажаний романтичний ідеал, Гейне водночас піддає скепсису та іронії вкладену в нього мрію про кращий світ, яка тепер видається поетові надто відстороненою від реального життя, надто казковою і нездійсненною, отже, такою, що викликає до себе іронічне ставлення. Відірваним від життя романтичним мріям Гейне натомість намагається протиставити рішучу наступальну позицію поета-громадянина. На відміну від узагальненого й абстрагованого пафосу несприйняття реальної дійсності, притаманного байронізму, Гейне чітко і конкретно вказує у своїх віршах на ті політичні, соціально-економічні, духовні негаразди, які, на його думку, гальмують прогресивні тенденції суспільного розвитку. Піднесені барвистою романтичною уявою образи поета на зрілому етапі його творчості вбирають у себе і відчутний саркастично-іронічний струмінь, і полемічний пафос, що майже завжди містить у собі гострий політичний підтекст.

Объяснение:

ответ:Комедия “Недоросль” была написана Дмитрием Ивановичем Фонвизиным в 18 веке, когда главным литературным направлением являлся классицизм. Одна из особенностей произведения — “говорящие” фамилии, поэтому автор назвал главного героя Митрофаном, что означает “являющий свою мать”.Вопрос о ложном и истинном воспитании заключен в названии. Не зря в современном русском языке слово недоросль означает недоучка. Ведь Митрофан ничему положительному не научился в свои шестнадцать лет, хотя мать нанимала ему учителей, но делала она это не из любви к грамоте, а только потому, что так повелел Петр 1. Простакова не скрывала этого “… ты хоть для виду поучись, чтоб дошло до ушей его, как ты трудишься!..”Положительные умные герои, такие, как Правдин, Стародум, говорили: “… имей сердце, имей душу и будешь человеком во все времена…” Они презирают людей трусливых, несправедливых, бесчестных. Стародум считал, что не обязательно ребенку оставить много денег, главное воспитать в нем достоинство. “…Золотой болван — все болван…”

Характер человека формируется в семье, а каким человеком мог стать Митрофанушка? Он перенял у матери все пороки: крайнее невежество, грубость, жадность, жестокость, презрение окружающих. Не удивительно, ведь родители — всегда главный пример для подражания детям. А какой пример могла подать своему сыночку госпожа Простакова, если она позволяла себе на его глазах хамить, грубить, унижать окружающих? Конечно, она любила Митрофана, но в связи с этим сильно избаловала его:ответ:Положительные умные герои, такие, как Правдин, Стародум, говорили: “… имей сердце, имей душу и будешь человеком во все времена…” Они презирают людей трусливых, несправедливых, бесчестных. Стародум считал, что не обязательно ребенку оставить много денег, главное воспитать в нем достоинство. “…Золотой болван — все болван…”

Характер человека формируется в семье, а каким человеком мог стать Митрофанушка? Он перенял у матери все пороки: крайнее невежество, грубость, жадность, жестокость, презрение окружающих. Не удивительно, ведь родители — всегда главный пример для подражания детям.

Объяснение: