Захарові Беркуту снився дивний сон. Наче він молиться біля Сторожа, і йому дуже тривожно на серці. Навкруги темніє, палахкотять блискавки. І раптом камінь падає на нього. Тривожні передчуття справдилися – йому повідомили страшну звістку, що всі тухольські хлопці, серед яких був і Максим, загинули. Громадська рада зібралася без звичних обрядів посеред села. Захар Беркут сказав, що їхня мета не просто відбити атаку монголів, а повністю розбити їх військо, щоб не пустити далі. Але в них малі сили, тому це здається нереальним завданням. До села на коні прибуває Мирослава. Вона повідомляє Захарові, що його син живий, але він в полоні. Дівчина відрікається від батька-зрадника і просить Захара бути їй батьком. Мирослава передає план Максима, як розбити монголів. Він радить впустити їх у село, перед тим винісши звідти все добро громадське, а потім замкнути їх там зі всіх боків. Тільки так їх можна перемогти, вважає хлопець.
Все так і вийшло. Монголи вторглися в Тухлю, все спалили та зруйнували, а коли намагалися вийти, на них посипалося каміння і стріли тухольців. Вони потрапили в пастку, Бурунда-бегадир звинуватив боярина у зраді. Тугар згадав про полоненого сина Беркута, він вирішив обміняти його на волю для монголів. Хлопець виявився ледве живим, аж Тугар відчув до нього співчуття. Боярин повідомив Максимові про свої плани, але гордий хлопець і чути не хотів про таке. До Максима прийшла Мирослава, дівчина повідомила, що тухольці придумали, як знищити ворогів. Вона просить Максима тікати з табору, переодягшись в її одяг і з її перснем. Але Максим розуміє, що цією втечею він наражає Мирославу на небезпеку і відмовляється від такої пропозиції.
vikashop269
01.12.2020
Рассказ платонова «неизвестный цветок» заставляет читателя всерьез задуматься о трудностях человеческой жизни, хотя, на первый взгляд, речь здесь идет об обычном цветке. впрочем, не таком уж и обычном.. маленькое семечко упало в таком месте, где цветам расти и тяжело, — «приютилось оно в ямке меж камнем и глиной» . но все-таки семечко нашло в себе силы прорасти, и на камне появился маленький цветок. «нечем было ему питаться в камне и в глине; капли дождя, упавшие с неба, сходили по верху земли и не проникали до его корня, а цветок все жил и жил и рос выше» . несмотря на все трудности, цветок жил и наслаждался жизнью. «цветок, однако, не хотел жить печально; поэтому, когда ему бывало совсем горестно, он дремал. все же он постоянно старался расти, если даже корни его глодали голый камень и сухую глину» . цветок отчаянно боролся за свою жизнь. он во что бы то ни стало стремился преодолеть все трудности, и судьба ему улыбнулась. добрая девочка заметила цветок и захотела ему . она рассказала о цветке детям, и они принесли на пустырь навоз и золу, чтобы удобрить землю. правда, осенью цветок все равно погиб. а на следующее лето на пустыре выросло много прекрасных цветов, среди которых был сын удивительного цветка. «цветок этот рос из середины стеснившихся камней; он был живой и терпеливый, как его отец, и еще сильнее отца, потому что он жил в камне» . этот рассказ наводит на мысли об упорстве и стремлении преодолевать все трудности на своем пути. нередко человек, подобно этому цветку, подвергается самым тяжелым испытаниям. и для того чтобы не сломаться и пройти через все испытания с высоко поднятой головой, требуется немало сил и мужества. невиданного цветка вселяет в читателя надежду. надежду на то, что все трудности обязательно будут преодолены. нужно только поверить в себя и до конца бороться за свое счастье.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Які моральні цінності проголошується у творі " Міо , мій Міо" ? Наведіть приклади (герої , вчинки
Розділ VІ.
Захарові Беркуту снився дивний сон. Наче він молиться біля Сторожа, і йому дуже тривожно на серці. Навкруги темніє, палахкотять блискавки. І раптом камінь падає на нього. Тривожні передчуття справдилися – йому повідомили страшну звістку, що всі тухольські хлопці, серед яких був і Максим, загинули. Громадська рада зібралася без звичних обрядів посеред села. Захар Беркут сказав, що їхня мета не просто відбити атаку монголів, а повністю розбити їх військо, щоб не пустити далі. Але в них малі сили, тому це здається нереальним завданням. До села на коні прибуває Мирослава. Вона повідомляє Захарові, що його син живий, але він в полоні. Дівчина відрікається від батька-зрадника і просить Захара бути їй батьком. Мирослава передає план Максима, як розбити монголів. Він радить впустити їх у село, перед тим винісши звідти все добро громадське, а потім замкнути їх там зі всіх боків. Тільки так їх можна перемогти, вважає хлопець.
Все так і вийшло. Монголи вторглися в Тухлю, все спалили та зруйнували, а коли намагалися вийти, на них посипалося каміння і стріли тухольців. Вони потрапили в пастку, Бурунда-бегадир звинуватив боярина у зраді. Тугар згадав про полоненого сина Беркута, він вирішив обміняти його на волю для монголів. Хлопець виявився ледве живим, аж Тугар відчув до нього співчуття. Боярин повідомив Максимові про свої плани, але гордий хлопець і чути не хотів про таке. До Максима прийшла Мирослава, дівчина повідомила, що тухольці придумали, як знищити ворогів. Вона просить Максима тікати з табору, переодягшись в її одяг і з її перснем. Але Максим розуміє, що цією втечею він наражає Мирославу на небезпеку і відмовляється від такої пропозиції.