Какое горе постигло будущую писательницу, когда ей было 5 лет? * тяжелая болезнь Осталась без родителей Смерть бабушки Что делала бабушка? * рассказывала истории, которые называла правдивыми рассказывала сказки читала детям вслух Какой из рассказов бабушки запомнился писательнице? * о детстве Христа о Пасхе о Рождестве Христовом В какой день бабушка рассказала эту историю? * в Рождественский сочельник перед началом Великого Поста Пасхи Во что детям пришлось учиться играть? * в куклы и другие игрушки в салочки и прятки мяч С какой целью человек в бабушкиной истории ходил от дома к дому? * искал ночлега искал воды искал огня искал еды Куда пришёл человек? * к пастушескому костру в шалаш, где жили пастухи в пещеру, где жил пастух Как встретили человека пастушьи собаки? * они завиляли хвостами и стали ласкаться к незнакомцу они заскулили и отбежали в сторону от незнакомца они схватили незнакомца зубами, но не смогли укусить его Что произошло с овцами? * они не и не пошевелились и стали блеять расступились и дали незнакомцу пройти Что произошло с палкой пастуха? * воткнулась в землю и превратилась в дерево повернулась в полёте и отлетела далеко в сторону превратилась в труху Почему пастух согласился выполнить незнакомца? * пастуху понравился незнакомец пастух был добрым человеком и всем пастуху стало жутко Как незнакомец взял огонь? * сделал факел взял голыми руками горящие угли и положил их на край своего плаща взял потухшие угли, чтобы потом их раздуть Что с пастух у незнакомца? * «Что сегодня за чудесная ночь?» «Как ты всё это делаешь?» «Ты не сердишься на меня?» Какой добрый поступок совершил пастух? * дал незнакомцу овечью шкуру для Младенца отдал незнакомцу и его жене свой ужин принёс для незнакомца кувшин молока Кого увидел пастух после этого? * младенца ангелов эльфов Что, по мнению бабушки человеку в жизни? * Добрые дела Трудолюбие Чистое сердце

После венчания я находилась в полуобморочном состоянии.Смутно помню,как Дубровский остановил карету,как мой супруг стрелял в него.Когда мы добрались до имения князя,где нас ожидали гости,князю внезапно стало плохо.Видимо,нервы не выдержали.Слуги перенесли князя в спальню.Потом послали за доктором Доктор прописал успокоительные средства и отсутствие всякого волнения.Но всё было напрасно.Князь уже не встал,а я ухаживала за ним.Поздней осенью его не стало,а я осталась вдовой в неполные 18 лет.Ах,если бы знал мой папенька,какая судьба меня ожидает!
Я никуда не выезжала,соблюдая траур по супругу.Мой отец нашёл,что такой поворот судьбы даже к лучшему.Ведь я стала княгиней Верейской.Ему было чем гордиться перед соседями.
    Однажды зимой,когда уже более года,после смерти князя,ко мне гость.Это был Дубровский.Увидев его,я упала в обморок.Потом он стал умолять меня ехать с ним во Францию.Но я отказалась,ведь я уже смирилась со своей участью вдовы,решив больше никогда не выходить замуж.Ведь папенька уже был надо мной не властен.
До меня дошли слухи,что Дубровского убили где-то в далёких странах.Не знаю теперь,любила ли я его так,как он меня? Но я всегда молюсь о его душе и ставлю свечку в нашей деревенской церкви.
Вот и вся моя дальнейшая жизнь после свадьбы.

основні з них і визначимо, які саме використовує письменник в оповіданні.

— Сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття;

— неправильне розуміння міжмовних омонімів;

— використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні;

— використання каламбурів — гри звуків або слів;

— вживання пестливих слів, займенників середнього роду і дієслів у третій особі однини стосовно особи з метою висміювання;

— використання гіперболи;

— іронія — вживання слів у протилежному значенні;

— парадокс — сполучення несумісних понять, що виключають одне одного;

— макаронічна мова — змішання й перекручення слів різних мов;

— народна етимологія — перекручення персонажем слів, вимова яких для нього важка;

— жартівливі народні прислів’я та приказки;

— дитяча етимологія — шепелявість, картавість та інші вади у мові дітей;

— урочистий тон і використання відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів;

— використання політичних або наукових термінів для зображення побутової події чи щоденної роботи;

— змішання різних стилів літературної мови;

— характеристичні прізвища;

— пародія;

— комічна ситуація, подія, монолог, діалог, герой, деталь.

4. Пошуково-дослідницька робота.

(Проводиться самостійно під керівництвом учителя або учнів-асистентів).

Завдання: відшукати засоби комічного, що їх використовує Олекса Стороженко в оповіданні «Скарб», зробити висновки.

Просторічні та лайливі слова (телепень, скажена, орав здорово); комічні порівняння, фразеологізми (як той пуцьвірінок, буцім з його чортяка лика дере, як на живіт кричить, як горох з мішка); гіпербола (не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро); вживання середнього роду (його вигнало та розперло);

комічний портрет («Лика широка та одутлувата, як у того са-логуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»);

іронія («заснув манесенький»);

комічні ситуації («…Вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот»»);

прізвисько Лежень;

комічна подія (скарб захований у дохлому хорті, якого хлопці жартома вкинули Павлові до хати);

комічне прислів’я («Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть!»)

Висновки: гумористичне, викривальне зображення головного героя оповідання «Скарб» автор подає, вдаючись до різноманітних засобів, які допомагають викликати відразу до людини, котра нічого у своєму житті не зробила доброго, прожила марно й безцільно, користуючись плодами праці інших.