«Әлемнің жарығын сыйладың сен маған... » дегендей, «Анасын сағынған бала» әңгімесіндегі бас кейіпкер Саржанның анасын сағынғанын, оны көргісі келетінін, анасын жақсы көретіндігі жайында өз көзқарасыңызды білдіріп, Саржанға хат жазыңыз (70 – 80 сөз

кожна людина на землі – особистість. і кожна потребує особливого почуття, тобто любові. але в українській мові є чудове слово – кохання.на перший погляд для того, хто не вникає у зміст цих двох слів, нічого особливого. проте, кохання – має глибоке і важливе для людини поняття.дехто називає кохання позитивним емоційним сплеском, потягом, симпатією чи навіть хіттю. але усі ці почуття здатні швидко змінюватися. у такому «коханні» часто присутній егоїзм. воно - за щось. якщо це "щось" змінюється, то кохання минає.наприклад, хлопець захоплений вродою жінки, йому до вподоби її фігура, колір очей і волосся і він зовсім не думає, що через деякий час усе це може не лише змінитися, а й набриднути. чи буде він як і раніше кохати її?

або жінка, зустрівши багатого чоловіка, вирішує, що з ним вона може зв''язати свою долю. але в одну мить матеріальне становище змінюється, з''являються скрута і негаразди, а з цим кудись поділося й кохання.таке кохання також шукає зручностей і благ для себе, і якщо цього немає, вона закінчується.

знаю один випадок. жінка закохалася в чоловіка – за його мовчання і розумні поради. кохання щодня росло, росло і наче троянда розквітало. з часом він також відчув потребу у їх спілкуванні. і знайшов для себе в ній одну надзвичайну рису – вміння бути успішною у суспільстві. в якийсь прекрасний момент їхні погляди, думки і бажання зійшлися. поступово жіноче кохання наштовхнуло на закоханість чоловіка. проте закоханість – це не перший етап кохання, а самостійне почуття, яке дуже швидко минає.зазвичай більшість людей носить маску, і їх бездоганні манери в перший час нас вражають.так і тут. жінці здавалося, що чоловік – унікальний у всіх відношеннях і стосунках. вона кохала і не бачила його не достатків.

намагаючись бути приємним, він постійно догоджав, заховавши усе далеко не краще - злість, дратівливість, нестримний потяг до гарних жінок, до багатства, тримаючи усі ці якості під контролем. минав час. були різні обставини, серед яких жінка стала розпізнавати його риси характеру, поведінку і темперамент.

зрештою, щоб добре взнати людину потрібний час - місяці, а то й роки.і можливо все б закінчилося, якби не глибокі стосунки, які ускладнили емоційну реакцію. пара не розривала стосунків не тому, що їх не пов''язували спільні інтереси, а тому що їх взаємно задовольняв секс.

у книзі пісня пісень написано: "міцна як смерть любов" . чому любов порівнюється зі смертю? тому що, коли в серці народилася любов до одного, ти вмираєш для всіх інших. вже не може бути й мови про будь-які загравання, захоплення, почуття до іншого. тому жінка помічаючи вади свого коханого не хотіла розриву стосунків.

своє кохання вона асоціювала з почуттям самовпевненості, довіри та безпеки. окрім цього воно надихало її на творчість у найвищому сенсі слова.коли ж чаша кохання жінки стала наповнюватися слізьми від щоденних суперечок, звинувачень у тому чого вона не робила, щось в середині – похитнулося.

у таких випадках – вся надія на бога. і він покаже ситуацію, в якій можна знайти відповідь. жінка в один день залишилася без грошей, житла і роботи. кидається за порятунком до свого коханого, а він тихо і мило усміхається і каже: «бідна! і що ж ти тепер будеш робити! ? ти ж знаєш, я не маю грошей, хати, хіба що машина. чим я тобі »отож, якщо ви справді кохаєте, то у вас народиться впевненість, віра, ви станете ідентичністю. і ви зможете перевірити чи укріпити ваші стосунки, якщо звичайно не помиляєтесь у людині, що поруч з вами.

своїми відносинами потрібно обом бути задоволеними, а не тішитися самому від власного задоволення.

Робинзон крузо сочинение мое восприятие романа д. дефо «робинзон крузо» в этом году мы в классе прочитали много интересных книг. больше всего мне понравились книги о приключениях, путешествиях, пиратах. книга д. дефо «робинзон крузо» как раз рассказывает о морском путешествии. сам робинзон крузо был моряком. он хотел путешествовать по свету, но родители не пускали его. и тогда он убежал из дома и стал матросом на корабле. с ним происходили самые разные приключения. он попал в плен и был рабом, потом убежал из плена, разбогател и сам стал торговать разными товарами. но особенно мне понравилось, как робинзон жил на необитаемом острове. однажды корабль, на котором он плыл, разбился во время сильной бури. погибли все, кроме робинзона крузо. а он умел хорошо плавать и не растерялся. он зацепился за бревно и смог доплыть до берега. на острове, куда попал робинзон, никого не было. он не нашел людей, а только диких животных. но робинзон обязательно хотел остаться в живых, и он, когда проснулся утром на дереве, решил вывезти с корабля все, что там осталось. он забрал разные инструменты, чтобы построить дом, одежду и иголки, еду, которая не пропала в морской воде. и когда робинзон все на плоту на свой остров, он стал там обустраиваться. робинзону на острове не хватало только нескольких вещей. ему хотелось курить, и скоро он смог найти дикий табак, из которого сделал себе сигареты. хуже всего ему было без людей и хлеба. но хлебробинзон сумел вырастить из зерен пшеницы, которую нашел на утонувшем корабле. без людей робинзон скучал. ему не с кем было поговорить, некому было . поэтому он записывал свои мысли в дневник, пока не кончились чернила и бумага, а еще приручил попугая и научил его говорить «бедный робин крузо». робинзон обрадовался, когда встретил пятницу. пятницу хотели съесть людоеды, но робинзон крузо его спас, научил говорить по-. робинзон и пятница стали друзьями. теперь на острове было все, чего хотел робинзон, но он скучал по дому, по родным. и через много лет он смог вернуться домой в . в он всем рассказывал о своем путешествии и о жизни на необитаемом острове, но ему не верили. мне понравился робинзон крузо. он умный и много умеет. он сам построил себе дом, варил еду, шил одежду, даже приручал диких животных, хотя был обычным торговцем. он даже сумел сделать лодку и плавал на ней вокруг острова. робинзон всегда знал какие вещи ему могут пригодиться. и, если какой-то корабль разбивался около его острова, он вывозил оттуда все, что ему было нужно. он много работал и хотел вернуться домой, поэтому ему повезло. я считаю, что, если хочешь чего-то добиться в жизни, нужно много работать и мечтать, тогда у тебя все получится, как у робинзона.