Тема та ідея вірша Хмаринка в небі голубім...​

Хмарина в небі голубім

Пливе, як мрія,одиноко,

І вітру раннього потоки

Несуть її крилом своїм.

Куди ти мчиш, куди летиш,

Моїх поривів птице рання?

Ще по ярах лежить світання,

Як неба вистояна тиш.

Шумлять тополі-сторожі,

Але тобі нема межі,

Де кличуть сонце урочисті

Бори в зеленому намисті.

Ми ще зустрінемось колись,

А зараз мчи, моя крилата,

На схід, над Каспієм горбатим,

Як над минулим, зупинись.

Тут жив співець. Огні заграв

Йому ще снилися крізь муку,

У серці він носив розлуку

І на Украйну позирав.

Серед оновлених полів

Спинися, райдужна, далека.

Тут шлях лежав і мліла спека.

Тут він за всіх переболів.

На дорогі його сліди

Дощами спражними спади